Укладаючи договір, сторони бажають мінімізувати ризик невиконання його умов. Тому одним із способів захисту своїх інтересів є застава – цивільно-правова угода, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, задовольнити свої вимоги коштом майна, котре було передано останнім в заставу.
Про це розповіла керівниця Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ірина СВИСТУН.
На період дії договору майно, яке стало заставою, за домовленістю може знаходитись у будь-якої зі сторін. Серед обов'язків володільця предмета застави (якщо інше не встановлено договором) є:
· вжиття заходів, необхідних для збереження предмета застави;
· утримання предмета застави належним чином;
· негайне повідомлення другій стороні договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.
Варто пам’ятати, у випадку псування, пошкодження або знищення такого майна з вини заставодавця, то він зобов’язаний замінити його чи відновити, а якщо подібне станеться з вини заставодержателя, то він повинен відшкодувати завдані збитки.
До речі, у минулому році державні та приватні нотаріуси на теренах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зареєстрували 1275 договорів застави, зокрема на Полтавщині – 661, Сумщині – 295 та 319 правочинів – на Чернігівщині. Цікаво, що подібна тенденція спостерігається і в цьому році, охочих таким способом захисти угоду не стає менше.