На півночі Чернігівщини, безпосередньо на українсько-російському кордоні, розташоване Єлинське лісництво Корюківського надлісництва – одне з найпівнічніших і найуразливіших у структурі Державного підприємства «Ліси України».
Сьогодні це лісництво повністю недоступне для роботи – 100% його площ опинилися під загрозою постійних обстрілів. Але залишився колектив.
Лісничий Станіслав Моцар та майстер лісу Микола Середа розповіли про те, як вони працюють в умовах війни.
Станіслав Моцар очолив Єлинське лісництво у 2021 році. Каже – не встиг і року попрацювати спокійно. Почалася війна.
«Вона змінила все. Наше лісництво велике, ресурсне, але зараз воно повністю недоступне. Через близькість до рф ми не маємо змоги працювати там зовсім. Трималися, доки могли», – з сумом розповідає він.
Одного разу Станіслав опинився під обстрілом просто на робочому місці.
«Це була субота. Я чергував під час пожежонебезпечного періоду. І раптом – приліт. Спершу FPV-дрон вдарив по лісу, потім по офісу. Прилетіло по гаражу, вибило вікна з рамами», — згадує лісничий.
Як зараз виглядає офіс після атак рф можна побачити на фото.
Згодом стало зрозуміло: працювати на цій території вже неможливо. Навіть саме село Єлине, від якого лісництво отримало назву,– згоріло вщент.
Микола Середа, майстер лісу, відповідає за відпуск лісопродукції та патрулювання масивів. Каже, що обстріли почалися з перших днів війни:«Накривали «градами», «смерчами», артилерією. Село Лука, де знаходиться наш офіс, ночами обстрілювали постійно. Якби це було вдень, могли б і не вижити».
Попри небезпеку, лісівники продовжували працювати: вивозили деревину, щоб урятувати ресурс, гасили пожежі.
«Їздили болотами, аби тільки вивезти деревину. У 2024 році вигоріло дуже багато – десятки кварталів. Гасили, як могли. Їдемо трактором, обвалюємо, а на наступний день рф робить скид – знову горить. Було дуже важко», – розповідає Микола.
Коли стало зрозуміло, що робота на території Єлинського лісництва неможлива, ДП «Ліси України» ухвалило рішення перевести його працівників до сусідніх лісництв – Тихоновицького та Боровицького.«Поділили людей так, щоб кожен міг працювати ближче до дому. Це оптимальне рішення – ми зберегли роботу і допомагаємо колегам. Отримуємо в компанії 20% надбавки за роботу в зоні можливих бойових дій», – говорить лісничий.
Сьогодні колектив Єлинського лісництва філії «Північний лісовий офіс» налічує 12 працівників. Здебільшого це чоловіки, але нещодавно до команди приєдналася й жінка – майстриня лісу. Усі вони продовжують виконувати свої завдання, чекаючи дня, коли зможуть повернутися на рідні території.«Ми тримаємося, бо знаємо: ліс – це наше життя. І навіть якщо тимчасово втратили територію, ми зберегли колектив лісництва», – каже лісничий.
Умови роботи лісівників на прикордонній Чернігівщині та Сумщині залишаються надзвичайно складними. Люди працюють у зоні ризику, щоб гасити пожежі, рятувати ліс і забезпечувати країну деревиною.
Як зазначають у Державному підприємстві «Ліси України», керівництво робить усе, щоб колективи не втрачали роботу. А для цього працівників переводять у безпечніші лісництва, підтримують надбавками, пропонують вакансії в інших філіях. І вірять: настане день, коли кожен зможе повернутися до свого рідного лісництва.
Головне фото: Станіслав Моцар, Микола Середа
