Суббота, 24 октября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Восьмі «Розумовські зустрічі» пройшли на Чернігівщині

Восьмі «Розумовські зустрічі» пройшли на Чернігівщині


Децентралізація не заради реформи, а для покращення життя людей, важливість збереження досягнутих успіхів, – це напевно ключові меседжі міжнародної наукової практичної конференції «VІІІ Розумовські зустрічі», які проходили 12-13 грудня 2019 р. в Чернігові, Козельці та Острі.

До традиційних дискусій на предмет реформування системи владних інституцій та розвитку територій долучилися представники експертного середовища, місцевого самоврядування, державного управління, академічних установ, регіональних центрів підвищення кваліфікації та громадського сектору з України, Білорусі, Польщі та США. Всього – понад 80 учасників.

«Розумовські зустрічі» є серйозною платформою для обговорення актуальних питань щодо системи державного управління та місцевого самоврядування. Україна змінює не лише адміністративно-територіальний устрій, а розуміння самої управлінської моделі, її ментальності. Бажано, щоб ця зміна йшла з врахуванням кращих цивілізаційних практик і водночас з розумінням нашої національної ідентичності. Ми маємо вже 50 об'єднаних територіальних громад. Чернігівщина є одним з лідерів процесів децентралізації, однак попереду – нелегкий етап самоідентифікації та забезпечення самодостатності громад. Тому особливо актуальним є питання якісного людського ресурсу, який буде правильно формувати управління територіями. Але головне – ми вже не пасивні спостерігачі, а активні учасники процесу змін, які рухаються вперед», – наголосила заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова.

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук. Він зазначив, що конференція створює сприятливе середовище для налагодження співпраці та обміну думками про напрямки реформування системи органів місцевого самоврядування та управління територіями.

«Така співпраця приносить користь для громад, які дедалі більше усвідомлюють відповідальність за свій розвиток та людей, які живуть на їхній території», – акцентував увагу промовець.

Від Національного агентства України з питань державної служби учасників зібрання привітала Віра Чмига – директорка Генерального департаменту професійного розвитку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

«На порядку денному стоять питання підготовки висококваліфікованих управлінців, здатних впроваджувати реформи та забезпечувати розвиток регіонів. Тому має бути сформована якісна та ефективна система професійного навчання, яка забезпечуватиме потреби органів влади та місцевого самоврядування в таких фахівцях», — підкреслила Віра Чмига.

Подальше обговорення цих питань та пошук нових ідей здійснювалися під час спеціальної дискусії.

«В Україні вже створено 1009 самоврядних громад. Як будь-яка людина, так само і громада має здатність до самоуправління. Але найголовніше питання – як зберегти успішність реформи децентралізації? Саме на нього ми шукатимемо відповіді на нашому зібранні», – зауважив завідувач відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства Верховної Ради України Валерій Воротін.

Представниця Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України Лілія Попова впевнена, що саме Чернігівщина є одним з лідерів децентралізації, який утримує цей плацдарм впродовж багатьох місяців.

«Це досвід та енергія фахівців, які зуміли переконати людей на місцях в необхідності змін,  – зазначила Лілія Попова. — В результаті маємо громади, в яких функціонують сучасні котельні, відремонтовані школи, створені ЦНАПи, тобто децентралізація працює на людей. Громади Чернігівщини вже мають досвід та здобутки, до яких варто звернутися іншим регіонам України».

Директор Сіверського інституту регіональних досліджень Сергій Лепявко висвітлив проблематику в історичному аспекті.

«Історія – це наука не про минуле, а про майбутнє. В історичних фактах є пропозиції на майбутнє в усіх можливих варіантах, – зауважив науковець. —Це стосується й питання децентралізації, бо схеми для влаштування місцевого самоврядування, державної влади вже випробувані тисячолітньою історією людства та європейської демократії. В нашому випадку достатнього поглянути як сучасні громади накладаються на історичні осередки адміністративної влади. Однак той же історичний досвід переконує нас вжити певних запобіжних заходів, щоб децентралізація не призвела до феодалізації України».

Подальше обговорення продовжувалося у форматі панельних дискусій присвячених формуванню сучасного адміністративно-територіального устрою України; місцевого та регіонального розвитку (виклики сьогодення й засоби їх подолання); реформи системи навчання працівників органів місцевої державної влади та місцевого самоврядування; управління людськими ресурсами в органах місцевого самоврядування та історико-культурної спадщини як чиннику розвитку територій.

Учасникам зібрання був презентований законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою України» та висловлена низка пропозицій щодо усунення правових колізій з іншими законодавчими актами щодо утворення, ліквідації, встановлення меж, найменування/перейменування адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів.

У зв’язку з цим порушувалося питання щодо реформування районного (субрегіонального) рівня місцевого самоврядування в контексті розподілу повноважень, ресурсів та взаємодії з об'єднаними територіальними громадами. В розрізі ще однієї «вічної» дискусії про ресурси для розвитку громад йшлося про розміщені на їхній території інфраструктурні та інші об’єкти, які є просто «мертвим вантажем» або прибутки від їх використання отримує будь-хто, але не громади.

Наступного дня конференція проходила в Козельцькій та Остерській громадах, де окрім відвідин ЦНАПу, пам’яток історії та культури, українські та зарубіжні фахівці завітали до парку природи «Беремицьке» та поділились досвідом планування та реалізації подібних проектів.

Отже, як зберегти успіхи та здобутки реформ? Це не скільки запитання, а радше наступна дискусія та завдання, вирішення якого має супроводжуватися постійним спілкуванням та пошуком оптимальної моделі управління за участі експертів та фахівців від державної влади та місцевого самоврядування.

Успіх залежить не лише від фінансових ресурсів, а від системного планування здійснюваних змін. Бо кінцевою метою реформи є побудова таких громад, в яких люди хотіли б жити, працювати, відпочивати сьогодні та в майбутньому.

Чернігівський центр підвищення кваліфікації та Сіверський інститут регіональних досліджень висловлюють щиру подяку Фонду Ганса Зайделя, Національному агентству України з питань державної служби, Інституту законодавства Верховної ради України, Чернігівській облдержадміністрації та обласній раді за сприяння в організації конференції, а також всім, хто взяв участь в її роботі.

Матеріали дискусій увійдуть до однойменного збірника, який друкуватиметься наступного року.

Володимир Бойко


Комментирование закрыто

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/