Воскресенье, 1 ноября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Війна двох нардепів: Халімон проти Полякова

Війна двох нардепів: Халімон проти Полякова


Новозаводський районний суд м.Чернігова 13 березня розглядатиме справу під умовною назвою «Халімон проти Полякова». 

По суті:
У Чернігівському міському щотижневику «Весть» ще у листопаді минулого року була розміщена стаття, в якій народний депутат України Антон Поляков різко висловився на адресу колишніх соратників по партії, які згодом перейшли у «ворожий» табір для самого Полякова. Зокрема, нещадній критиці піддалась деяка діяльність Павла Халімона ще напередодні виборів до Верховної Ради. Останній «обвинувачувався» за нібито тісні зв`язки з опонентами «Слуг народу» та впровадження відповідних схем задля перемоги у парламентських виборах.

Звісно, що під час виборчих перегонів реалізовувалися різноманітні брудні технології, де ЗМІ, на жаль, були активно втягнуті в цю «чорну» кампанію. І тут, здавалося, не було меж провокативним, а то й неправдивим, можливо, публікаціям. Мета — якомога більше навішати бруду на свого опонента.

Але ж стаття у газеті «Весть» була оприлюднена вже далеко після виборів. Дійсно, в цьому матеріалі, зі слів Антона Полякова, йдеться про те, що нібито Павло Халімон був тісно втягнутий в лабіринти виборчих технологій. Ну, ось хоча б взяти такі викарбувані у друкованому слові судження нардепа: «Халімон з Давиденком торгували округами»; «Павло Халімон заявив мені, що кандидатура Давиденка була затверджена самим президентом»; «...служба безпеки Микитася завезла 1,5 мільйони $ за те, що на 206 «слуга народу» програє. Халімону була дана відповідна команда. Після чого Халімон через обласний штаб став саботувати нашу передвиборчу кампанію»; «...вони нам не віддавали посвідчення, щоб ми не могли приймати участь в засіданнях ОВК. – Хто вони? – Гривко і Халімон».

Розміщувати подібні вислови будь яке ЗМІ мало б обов`язково отримати в автора бодай якісь докази або хоча твердження, і краще — письмові.  І ми думаємо, що редакція газети «Весть» такі докази від Полякова отримала.

Пікантність ситуації цієї полягає в іншому. З одного боку, якщо права та інтереси Павла Халімона порушені у такий спосіб, то це неприпустимо, і задля справедливості він повинен їх відновити, нехай і через суд. З іншого, у разі якщо Полякову вдасться таки своїми доказами-аргументами переконати суд на свою користь, виявиться, що Павло Халімон таки був замішений у цих дорослих ігрищах. А попереду ж — місцеві вибори. Таким чином, передвиборча фішка буде у руках того, хто виграє цей суд! І тут Павло Халімон дуже-дуже ризикнув, подаючи заяву до суду щодо визнання оприлюдненої в газеті «Весть» інформації як недостовірної, що «порочить честь, гідність та ділову репутацію» (із заяви Павла Халімона).

Для того, хто програє цей суд — це невідворотній шлях у політичне небуття, нехай і не в найближчому часі, адже переможець буде «козиряти» при будь якій ліпшій нагоді цим судовим рішенням.

Таким чином, з відкриттям цивільно-судового провадження по заяві одного нардепа проти іншого, постає така собі неминуча скринька Пандори... І для когось вона таки залишить у недалекому минулому лише приємні спогади і відкриє надії на... марні сподівання.

Слід зазначити, що Павло Халімон хоче від Антона Полякова та газети «Весть» один мільйон гривень моральної шкоди і 55 тисяч — матеріальної. До того ж, просить суд зобов`язати редакцію газети розмістити резолютивну частину судового рішення на своїх шпальтах.

Стосовно Антона Полякова, то дійсно цей народний депутат, де основним його конкурентом на виборах був Максим Микитась, неодноразово у багатьох медіа (інтернет-ресурсах, телебаченні) наприкінці минулого року говорив про те, що виборчі округи знаходилися під впливом певних політичних сил і продавалися. Поляков розповідав, як нібито подібні питання обговорювалися і в кабінеті Андрія Богдана, і на засіданні фракції за участі президента, а також на з’їзді партії «Слуга народу».

У цій площині яскравої забарвленості набувала теза про те, що у таких політтехнологічних оборудках виразною була роль Павла Халімона, як керівника виборчого штабу на Чернігівщині від партії «Слуга народу». За твердженням самого Антона Полякова, Халімон мав начебто відносини з групою Приходька-Давиденка. Саме ця група, знову ж таки – зі слів нардепа, буцімто фінансувала «Слуг», за що отримала певні преференції, які розширювалися до можливості пройти самим і торгувати округами. Поляков у цьому контексті навіть навів приклад. У 208 окрузі, де балотувався Валерій Давиденко, кандидат від «Слуг» жодного разу на окрузі не з’явився. Через що, як зазначив Поляков, і програв. А в 210 окрузі, де йшов партнер Давиденка – Борис Приходько, кандидатом від «Слуг» випадково став кум Халімона – Дмитро Пахомов, який для своєї «перемоги» не робив «нічого і тільки за викликом Приходька відпрацьовував те, що йому скажуть». Такі судження Антон Поляков висловлював не раз в монологах і, зокрема, на телебаченні.

Сергій Вітер, 

спеціально для видання «Біла хата»


Комментирование закрыто

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/