Новозаводський районний суд м.Чернігова 13 березня розглядатиме справу під умовною назвою «Халімон проти Полякова».
Звісно, що під час виборчих перегонів реалізовувалися різноманітні брудні технології, де ЗМІ, на жаль, були активно втягнуті в цю «чорну» кампанію. І тут, здавалося, не було меж провокативним, а то й неправдивим, можливо, публікаціям. Мета — якомога більше навішати бруду на свого опонента.
Але ж стаття у газеті «Весть» була оприлюднена вже далеко після виборів. Дійсно, в цьому матеріалі, зі слів Антона Полякова, йдеться про те, що нібито Павло Халімон був тісно втягнутий в лабіринти виборчих технологій. Ну, ось хоча б взяти такі викарбувані у друкованому слові судження нардепа: «Халімон з Давиденком торгували округами»; «Павло Халімон заявив мені, що кандидатура Давиденка була затверджена самим президентом»; «...служба безпеки Микитася завезла 1,5 мільйони $ за те, що на 206 «слуга народу» програє. Халімону була дана відповідна команда. Після чого Халімон через обласний штаб став саботувати нашу передвиборчу кампанію»; «...вони нам не віддавали посвідчення, щоб ми не могли приймати участь в засіданнях ОВК. – Хто вони? – Гривко і Халімон».
Розміщувати подібні вислови будь яке ЗМІ мало б обов`язково отримати в автора бодай якісь докази або хоча твердження, і краще — письмові. І ми думаємо, що редакція газети «Весть» такі докази від Полякова отримала.
Пікантність ситуації цієї полягає в іншому. З одного боку, якщо права та інтереси Павла Халімона порушені у такий спосіб, то це неприпустимо, і задля справедливості він повинен їх відновити, нехай і через суд. З іншого, у разі якщо Полякову вдасться таки своїми доказами-аргументами переконати суд на свою користь, виявиться, що Павло Халімон таки був замішений у цих дорослих ігрищах. А попереду ж — місцеві вибори. Таким чином, передвиборча фішка буде у руках того, хто виграє цей суд! І тут Павло Халімон дуже-дуже ризикнув, подаючи заяву до суду щодо визнання оприлюдненої в газеті «Весть» інформації як недостовірної, що «порочить честь, гідність та ділову репутацію» (із заяви Павла Халімона).
Для того, хто програє цей суд — це невідворотній шлях у політичне небуття, нехай і не в найближчому часі, адже переможець буде «козиряти» при будь якій ліпшій нагоді цим судовим рішенням.
Таким чином, з відкриттям цивільно-судового провадження по заяві одного нардепа проти іншого, постає така собі неминуча скринька Пандори... І для когось вона таки залишить у недалекому минулому лише приємні спогади і відкриє надії на... марні сподівання.
Слід зазначити, що Павло Халімон хоче від Антона Полякова та газети «Весть» один мільйон гривень моральної шкоди і 55 тисяч — матеріальної. До того ж, просить суд зобов`язати редакцію газети розмістити резолютивну частину судового рішення на своїх шпальтах.
Стосовно Антона Полякова, то дійсно цей народний депутат, де основним його конкурентом на виборах був Максим Микитась, неодноразово у багатьох медіа (інтернет-ресурсах, телебаченні) наприкінці минулого року говорив про те, що виборчі округи знаходилися під впливом певних політичних сил і продавалися. Поляков розповідав, як нібито подібні питання обговорювалися і в кабінеті Андрія Богдана, і на засіданні фракції за участі президента, а також на з’їзді партії «Слуга народу».
У цій площині яскравої забарвленості набувала теза про те, що у таких політтехнологічних оборудках виразною була роль Павла Халімона, як керівника виборчого штабу на Чернігівщині від партії «Слуга народу». За твердженням самого Антона Полякова, Халімон мав начебто відносини з групою Приходька-Давиденка. Саме ця група, знову ж таки – зі слів нардепа, буцімто фінансувала «Слуг», за що отримала певні преференції, які розширювалися до можливості пройти самим і торгувати округами. Поляков у цьому контексті навіть навів приклад. У 208 окрузі, де балотувався Валерій Давиденко, кандидат від «Слуг» жодного разу на окрузі не з’явився. Через що, як зазначив Поляков, і програв. А в 210 окрузі, де йшов партнер Давиденка – Борис Приходько, кандидатом від «Слуг» випадково став кум Халімона – Дмитро Пахомов, який для своєї «перемоги» не робив «нічого і тільки за викликом Приходька відпрацьовував те, що йому скажуть». Такі судження Антон Поляков висловлював не раз в монологах і, зокрема, на телебаченні.
Сергій Вітер,
спеціально для видання «Біла хата»
Комментирование закрыто