Четверг, 21 20 ноября19   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Не можна продавати те, на чому стоїмо

Не можна продавати те, на чому стоїмо


Ці слова, продекламовані зі сцени навпроти українського парламенту багаторічним політв’язнем радянських концтаборів, Героєм України Степаном Ільковичем Хмарою, є категоричною об’єктивною характеристикою, без сумніву, антинародних земельних ініціатив ліберального уряду Гончарука.

Тисячі людей вийшли під стіни Верховної Ради з попереджувальним протестом проти анонсованого владою запуску ринку земель. Серед присутніх – багато людей із Чернігівщини, здебільшого це – аграрії та селянство. Про що говорили під «позеленілим» парламентом, чого домоглися і до чого слід готуватися українцям? 

Земельний ґешефт загрожує втратою 70% території

Проти ініціативи ліберального уряду з упровадження дикого ринку земель об’єдналися не лише аграрії, але й різні політичні сили – від «Опозиційної платформи – За Життя» до націоналістів із «Правого Сектору» та «Свободи», від порошенківської «Європейської солідарності» до антагоністичної їй «Батьківщини».

Фермери, представники переробних підприємств, середні аграрії, селяни, громадські активісти і лідери суспільної думки вийшли під парламент, аби не допустити розгляду скандального урядового законопроекту № 2178. Звучить він так: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Фактично ж цей, без сумніву, лобійований транснаціональним капіталом законопроект є зрадою національних інтересів і несе пряму загрозу національній безпеці України.

Всеукраїнська аграрна рада, яка виступила ініціатором збору та головним організатором акції, назвала цифру 14 тисяч – саме стільки незгодних вдалося зібрати менш ніж за один день під стіни парламенту з різних куточків країни.

Причиною поспішного збору стало звичайне шулерство від «більшовиків» із Зе-команди, які, проігнорувавши думку аграрного комітету, вирішили винести на розгляд парламенту скандальний законопроект уряду. При цьому на одному з минулих засідань Голова Верховної Ради заявляв, що ставити в порядок денний закони можна тільки після проходження ними комітетів. Так от, перед парламентськими слуханнями на голосування депутатам було винесено три важливі для країни закони: 2178, 2194, 2195, які не були розглянуті на Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин, котрий є головним для них. А це вже – ніщо інше, ніж фальшування результатів! Так, головою Аграрного комітету був поданий лист, в якому той одноосібно, без погодження з членами комітету, запропонував включити ці законопроекти в порядок денний. Але ж голова комітету – це ще не весь комітет, і подібні заяви мають бути підтверджені відповідним рішенням! Відтак, відчуваючи кричущу несправедливість та прагнення усіма можливими способами проштовхнути земельні ініціативи, аграрії та громадськість змушені були поспіхом закликати всіх незгодних вийти під парламент і не допустити земельного ґешефту. Насправді все серйозно, адже ми де-факто маємо ситуацію, коли група чиновників намагається узурпувати права суверена.

Окрім того, як правильно зауважили представники аграрного сектору, урядовий законопроект, який є основним і який дозволяє продавати землю іноземцям, приховано спрямований на створення завідомо програшних умов для українських фермерів у конкурентній боротьбі з транснаціональними фінансовими спекулятивними організаціями. По суті, він призведе до ліквідації фермерства в Україні, розорення та знищення сіл, позбавлення української нації життєвого простору та втрати 70% території України.

Тому зі сцени лунали справедливі посили про те, що іноземним державам не треба буде більше воювати з Україною – достатньо буде просто скупити її землю. А доведений до зубожіння народ не матиме іншого виходу як продати останнє, щоб не померти з голоду. Прикладом тому – продані у 90-х із молотка державні підприємства, які опинилися в руках олігархів. А далі – витіснення українців з власної землі і резервація в бетонних джунглях мегаполісів.

Сусіди застерігають від необдуманих кроків

Щоб обдурити українців, знахабнілі гранітоїди вкотре вдалися до брехні про те, що Європейський суд з прав людини ніби визнав мораторій на продаж земель в Україні протиправним. Насправді він визнав мораторій законним, наголосивши на тому, що обмеження при купівлі сільськогосподарських земель є суверенним правом країни. Ці обмеження мають базуватись на національних особливостях і, у випадку України, повністю відповідають практиці країн Євросоюзу.

Можна тільки здогадуватись, якою буде реакція тієї ж Росії на відкриття ринку землі. Сьогодні тільки дурень не розуміє, що тема продажу української землі іноземцям – це питання не лише економіки, а національної безпеки. В Україні до цих пір триває війна, значна частина території контролюється Російською Федерацією, тож дозвіл купувати землю іноземцям може призвести до ще більшої окупації країни, адже російські олігархи давно мають паспорти країн ЄС, США, Великобританії тощо. Заволодіння іноземцями українськими землями може стати цілком реальним, адже досвід наших сусідів – країн Прибалтики – показав: вітчизняні аграрії просто не зможуть конкурувати з іноземним капіталом. Навчена гірким досвідом Литва, яка свого часу піддалася впливу транснаціонального лобі, вже напряму закликає Президента України Володимира Зеленського відмовитись від ініціативи продавати українську землю. А президент сусідньої Республіки Білорусь Олександр Лукашенко категорично застеріг новообрану владу від необдуманих кроків.

«Більш дорогоцінного в Україні нічого немає! Земля – це ваша найбільша цінність. Я часто своїм говорю: нам би такі землі – і не треба було б ні нафти, ні газу», – сказав Олександр Лукашенко.

Те ж саме роблять і українські аграрії, закликаючи Президента на конституційному рівні заборонити продаж сільськогосподарської землі іноземцям через проведення всеукраїнського референдуму. Чи прислухається той? Навряд! Надто багато стоїть сьогодні на кону, і надто добре «зелені» розуміють, що часу їм відведено небагато. Але не гірше цього вони розуміють і силу вулиці. І хоча жоден депутат із їхньої монолітної більшості не вийшов до людей, розгляд скандального законопроекту відклали. Разом із тим учаснику мітингу ухвалили резолюцію зі зверненням до Президента України Володимира Зеленського. В ній виписані три основні вимоги аграріїв.

Перша: ні – продажу землі іноземцям! Іноземці не мають отримати право володіти українською землею напряму або через юридичні особи, зареєстровані в нашій країні.

Друга: ні – земельним олігархам! Потрібні суттєві обмеження на кількість землі, що може бути продана в одні руки.

Третя: ні – кріпацтву на селі! Не може вся земля громади належати одному господарю.

Наприкінці акції протесту заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук оголосив про створення страйкового комітету, який буде займатись захистом української землі.

Думка реального сектору

Ми поцікавилися у деяких присутніх на акції представників аграріїв Чернігівщини, що вони думають про урядові ініціативи і до чого слід готуватися українцям.

Директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець: «Моя позиція щодо ринку землі як пайовика і людини, яка має стосунок до сімейного фермерського господарства, категорична: сьогодні ринок землі відкривати не можна. Чому? Тому що місцевий фермер не захищений, пайовики зубожіли і віддадуть паї за копійки, хоча більшість розуміє, що землю продавати не можна. Судова і правова системи не готові до захисту від всякого роду спекуляцій, маніпуляцій та афер. Земельне питання не на часі. З часом, коли все буде врегульовано, ринок землі, на мою думку, має бути, але цей ринок має існувати між громадянином і державою. Жодних інших варіантів! Ми знаємо, що напередодні Верховна Рада дозволила приватизацію державних підприємств, в числі яких і лісогосподарські. Це рішення нас, м’яко кажучи, спантеличило, тому що з фахівцями, профспілками ніхто не радився. Ми не знаємо, що це буде за приватизація: чи це буде приватизація майна, чи це буде приватизація лісів, що заборонено Конституцією. Скажу відверто, ми всі очікували на прозорість, на те, що народ почують, але нині влада, на жаль, нам дає інші посили».

Сергій Чубовський

Депутат Чернігівської обласної ради, директор ТОВ «Козацьке» Сергій Чубовський: «Земельний законопроект, поданий урядом, – недолугий! Він не захищає людей, які працюють на землі. Перш ніж подавати такі ініціативи, треба ухвалити багато інших законів. По-перше, упорядкувати державний земельний кадастр – він недоколиханий. По-друге, немає на сьогодні фінансової установи, яка буде супроводжувати ринок землі. Вони сьогодні заклали 4,4 мільярда гривень на компенсацію відсотків фермерам при купівлі землі, але ми всі прекрасно знаємо як виділяють державні кошти. Якщо ринок буде запущено з першого жовтня 2020 року, то люди просто не встигнуть використати ці кошти. Як це так: сам процес купівлі землі затягнеться на пів року, а нам вже виділили гроші? Це – фейк! Ще одне питання: як будуть виділятися гроші на наступний рік і чи взагалі будуть вони виділятися? А тим часом фермер візьме гроші в банку під відсотки, сподіваючись на те, що їх покриє держава. Ми сьогодні тут чому? Щоб цей законопроект не був внесений в парламент, оскільки він не відповідає інтересам нації та держави.

Такі, наприклад, господарства, як моє, в разі його ухвалення чекає крах. По-перше, пункти в договорах, де зазначено першочергове право викупу, нікчемні, оскільки в законі прописано, що землю купить той, хто запропонує більшу ціну, відтак українські аграрії банально не зможуть конкурувати з іноземцями. Ми ще якихось рік-два попрацюємо на цій землі, а що буде далі? У мене невелике підприємство – всього 2,5 тисяч гектарів землі – але в мене близько сотні людей працює. Ви мені скажіть: сьогодні в агрохолдингах є така кількість працівників з розрахунку на один гектар землі? Немає! Якщо навіть стане питання купівлі землі, я змушений буду згорнути тваринництво, вирізати худобу – для того, щоб отримати оборотні кошти. А на фермі у мене працює 22 людини. Куди їм іти?

Тому ми виступаємо за те, щоб було розроблено і винесено на розгляд новий законопроєкт, в якому будуть враховані думки аграріїв, селян, профільних асоціацій, громадськості, який буде відповідати інтересам України. Цей закон має на 100% виключати іноземні впливи і капітал. До купівлі землі не можна допускати великі агрохолдинги, бо ми не зможемо з ними конкурувати. І найголовніше – на перших етапах купляти землю має тільки держава, яка має продавати право оренди. Тоді держава як орендодавець буде вимагати від орендаря і відсоткову ставку, і захист населення, і створення робочих місць, інфраструктуру, соціальну відповідальність. Коли все це буде зроблено, тоді цей законопроект і питання ринку землі має бути винесене на Всеукраїнський референдум. Адже вирішувати долю української землі мають не 7 мільйонів пайовиків, яким роздали землю, а ввесь український народ, якому, згідно з Конституцією, належить українська земля. Я переконаний, не землю треба продавати, а те, що на ній росте». 

Григорій Ткаченко

Голова фермерського господарства «Напорівське» Григорій Ткаченко: «По-перше, треба зрозуміти філософію законопроєкту. Ми, аграрії, вже начебто й погодились із ринком землі, але в нас є низка важливих ініціатив, які мають бути гарантовані. Перше – це недопустимість продажу землі іноземцям. Друге – закріплення юридичного права на ті договори оренди землі, які існують. Третє – прибрати норму про передачу в одні руки 5 відсотків земель держави. Не мають 200 осіб утримувати стратегію і оборону нашої держави. Четвертий момент – надати фермерам і землевласникам земельні канікули і дати можливість протягом 5 років викупити земельні ділянки, які вони обробляють. Якщо вони не будуть в змозі цього зробити, то через 5 років це має зробити держава. Ми всі чуємо, як нова команда гучно проповідує євроатлантичний вибір, а Європа – це фермери, аж ніяк не латифундії, як це є в Росії та Латинській Америці. Запропонована ними ініціатива – це крах 90 відсотків фермерських господарств і товариств. Ця модель не принесе 5 відсотків ВВП від продажу землі, а принесе навпаки мінус. Бо що таке ВВП? Це є виробництво і додана вартість. Якщо, не дай Бог, вони ухвалять закон у тому ж варіанті, то я змушений буду продати ВРХ – їх у мене 300 голів. Люди втратять роботу. На загальнодержавному рівні будемо мати деградацію нашої промислової бази – зникне м’ясна і молокопереробна галузі, які тягнуть за собою ще інші галузі – таким чином будемо мати значне падіння ВВП. Тому я побажав би нинішній владі здорового глузду, порозуміння з суспільством і не повторити сценарію закінчення епохи Януковича».

Головний фермер Чернігівщини Іван Якуб

Депутат Чернігівської обласної ради, власник фермерського господарства «Соната», голова обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників Іван Якуб: «Ми бачимо, як об’єдналися різні політичні сили, але найголовніше – це те, що об’єдналися аграрні громадські організації, бо вони бачать реальну загрозу знищення України як держави. Помітьте, з нами немає представників агрохолдингів, тут – фермери, малий і середній бізнес. Почнемо з того, чому я проти. На даний час електронний реєстр землі дещо зроблений, не повністю, але він є, однак в нашій державі немає реєстру корисних копалин, річок, озер, лісів. Що це буде? От продається клаптик землі, а там нафта! Це розпродаж не землі, а території.

Сьогодні ми бачимо, як, нехтуючи правом народу, так звані «слуги» намагаються уникнути референдуму. Чому ж не запитати в народу, але запитати конкретно: хто купує – іноземці чи держава? Ми знаємо, що кожна сильна країна намагається викупити землю в державу і продавати не землю, а право її оренди. Це, перш за все, питання оборонної та продовольчої безпеки.

Я порахував, що на Чернігівщині згідно їх законопроєкту одна юридична особа може викупити 315 тисяч гектарів сільгоспугідь, в той час як аналогічний розрахунок по Україні впирається у цифру 210 тисяч гектарів. 15 відсотків від 2,1 мільйона гектарів – це і є 315 тисяч гектарів. А наша пропозиція – провести референдум, землю має викупити держава і розпоряджатися правом оренди. Чому держава? Бо це – також питання економіки й існування сільських територій. Адже коли земля перебуває в оренді, то місцеві органи влади отримують відсоток і за рахунок цього підтримують життєдіяльність територій. Шкода, що новий глава Уряду цього не розуміє. А Чернігівщина як його батьківщина чітко дала зрозуміти, що у такому вигляді ринок запускати не можна. Наша обласна рада одноголосно висловилася з цього приводу. Раніше за нас своє слово сказали і на його малій батьківщині – Городнянщині. Тепер їм треба думати, інакше під парламентом буде не 14 тисяч, а мільйон українців. Вони навіть не уявляють, яка кількість людей рішуче налаштована проти продажу української землі. Люди ж розуміють, що це червона лінія, втрата державності. Якщо закон все-таки проштовхнуть, буде новий «земельний майдан».

Сьогодні аграрії, селяни, свідомі українці в містах, патріотичне суспільство, відкинувши політичні розбіжності, задекларували єдність у відстоюванні української землі. Український народ готується до тривалої та жорстокої протидії, чітко розуміючи те, що так звані «слуги» нахабно брешуть, йдучи шляхом «бліцкригу». Питання падіння їхнього рейтингу – це питання часу, тому в найближчий час будуть спроби проголосувати за найбільш скандальні закони. Наступні ж акції противників земельної афери обіцяють бути більш організованими та більш масовими. Чи будуть вони більш жорсткі – залежатиме від того, як далеко можуть зайти лобісти скандального законопроекту. Гадаю, що рівно до першого пострілу на захист української землі.

Віталій Назаренко, фото автора


Комментирование закрыто

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/