Среда, 1 20 апреля20   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Нарахували зарплату, але не виплатили. Що робити?

Нарахували зарплату, але не виплатили. Що робити?


На сьогоднішній день часто трапляються випадки, коли роботодавці порушують законодавство про оплату праці, а саме не виплачують працівникам заробітну плату своєчасно або зовсім відмовляють її виплатити.

Що робити у такій ситуації? Детальніше про це розповість заступниця начальника відділу Славутицького бюро правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Новик.

Наталія Новик

До Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася особа (які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення) з питанням щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Особа працювала у ТОВ на посаді прибиральниці приміщення. Починаючи з квітня місяця 2016 року ТОВ не виплачувало заробітну плату.

Наказом від 31.08.2018 року про припинення трудового договору (контракту) була звільнена з роботи за ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпПУ) (за власним бажанням). Однак при звільненні їй не була виплачена заробітна плата, що суперечить ст. 116 КзПП України, в якій зазначено, що при звільненні працівникові виплачується вся сума. При чому виплата такої суми, що належить йому, здійснюється підприємством, установою, організацією у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок. Сума заборгованості з виплати заробітної плати складала 68 тис. грн.

Вивчивши матеріали справи та зібравши відповідні докази мною було складено до суду заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ст. 21 Закону України « Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст. 94 КЗпПУ, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

А в частині 1 ст. 115 КЗпПУ закладена правова норма, яка вказує, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. А в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом. Але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювану ним суму.

Крім того, у разі коли роботодавцем було нараховано, але не виплачено заробітну плату та не вдалося дійти згоди й отримати заробітну плату в позасудовому порядку, чинне законодавство передбачає звернення до суду в порядку наказного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Тобто, працівник має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу у разі якщо вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною. Заява про видачу судового наказу подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування заявника без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Після чого стягувач звертається до державної виконавчої служби з метою примусового виконання.

Славутицьким міським судом Київської області винесено судовий наказ про стягнення з ТОВ нарахованої, але не виплаченої заробітної плати вищевказаній громадянці.

Нагадую, що за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт Миру, буд. 49-а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Наталія Новик, юристка, спеціально для видання Біла хата


Комментирование закрыто

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/