Вторник, 4 августа 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
На передовій з… невидимим ворогом

На передовій з… невидимим ворогом


Ще кілька місяців тому їхня робота була звичною: уколи, крапельниці, лікувальні маніпуляції… Та разом із квітучою весною у нашу країну «завітав» невидимий ворог, що став великою загрозою для життя і здоров’я людей. Часом ми навіть не здогадуємося, де цей «ворог» може нас спіткати. Але він дуже небезпечний і спільний для всього людства.

Вже три місяці поспіль на Бобровиччині Чернігівської області працює мобільна медична бригада, що відбирає біоматеріал у пацієнтів із підозрою на коронавірус для ПЛР-діагностики. Усі вони мають родини, але нині їхнє основне завдання – встояти на лінії оборони, а ще – підтримати, заспокоїти і запевнити: «Все буде добре!». І після цих слів справді стає легше. 

…Спочатку особистий медичний костюм, на нього – захисний комбінезон, поверх – крокси, на них – бахіли… На голову – одноразову шапочку, поверх неї капюшон від комбінезона. На руки – рукавиці, на обличчя – великий респіратор із фільтрами, і останній штрих – окуляри або захисний щиток… Їх часто називають «інопланетянами», і мало хто замислюється, як їм працюється у цій амуніції… Скільки потів сходить за робочий день у 30-градусну спеку… І як, врешті-решт, ці бідні люди ходять в туалет… Важко дихати, важко рухатись, але захист – понад усе! Чи думали колись ці три жіночки з різним стажем роботи, але єдиним покликанням, що їм доведеться виходити на передову війни з новим і небезпечним вірусом і щодня ризикувати власним життям? Що таке COVID-19 – вони знають не з чуток, бо стикалися з ним віч-на-віч…

«Мисливці» за вірусом

Мобільна медична бригада виїжджає до потенційного пацієнта за рішенням сімейного лікаря або бригади екстреної медичної допомоги, відбирає зразки біологічного матеріалу і доставляє їх у вірусологічну лабораторію на дослідження та встановлення діагнозу. Існує два види тестів на коронавірус: експрес-тести і тести методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Експрес-тести визначають наявність антитіл до вірусу в крові, а не власне вірусу. Цей метод вважається не дуже точним, оскільки антитіла наш організм починає виробляти не з першого дня інфікування хворобою, а в її розпал – у випадку Covid-19 це приблизно 5-7 день. Результат тесту стає відомий вже за 15 хвилин, і його можна зробити в будь-якому медзакладі. Але вірогідність виявлення захворювання при перевірці експрес-тестом не є стовідсотковою, і його результати обов’язково потрібно підтвердити за допомогою ПЛР-тесту. Як мінімум тому, що тестування може припасти на період, коли організм хворого ще не встиг виробити антитіла. А от метод ПЛР вважається точним, оскільки фіксує присутність самого вірусу (його ДНК чи РНК, які є носіями генетичної інформації). Зразок матеріалу для цього тестування на COVID-19 беруть зі слизової носа та ротоглотки. Суть методу полягає у виявленні фрагменту РНК чи ДНК збудника (тобто вірусу) в пробі. Метод досить складний, але дозволяє виявити вірус, навіть якщо в пробі знаходиться всього одна-єдина молекула його геному. Тож мобільні медичні бригади, які спеціально створювалися на місцях, є тими самими «мисливцями» за вірусом. Бо першими стикаються з потенційними носіями COVID-19.

Водій Адиль Мусаєв

«Вибирати не було з кого… Нас п’ятеро терапевтичних медсестер, двоє з них – пенсійного віку. Їм не можна… Тож автоматично до бригади потрапили Олена Урожай, Валентина Ємець і я», –розповідає головна медсестра первинної медико-санітарної допомоги Наталія Теут.

Жінка 25 років свого життя присвятила медицині. Не шкодувала жодного разу, бо вибір професії був і лишається велінням серця.

«Скажу по правді: офіційно ми ще ніколи не стикалися з такою інфекцією, тому відчуття страху було. Але лише під час перших виїздів, – зізнається Наталія Андріївна. – Це був скоріше страх перед невідомим. Найбільше переживала, звичайно, за рідних. Бо після робочого дня повертаюся у дім, де живуть мої батьки, сестра з чоловіком та сином».

Бобровицька мобільна медбригада за час свого функціонування здійснила майже півтисячі виїздів. Робили тести тим, у кого були явні симптоми захворювання, і на перший погляд зовсім здоровим. Прикро, але подекуди замість співчуття ці героїчні люди стикаються з агресією та несприйняттям з боку суспільства.

Наталія Андріївна Теут

«Є конфліктні люди, є такі, що обзивають, у двір не пускають чи то у під’їзд, якщо стоїть домофон, – констатує пані Наталія. – У селах якось люди добріші. А в місті – не дуже доброзичливі. Цей вірус можна подолати лише спільними зусиллями, а не погрозами у наш бік, у бік нещасних сусідів, які захворіли… Люди мають зрозуміти, що хвороба не обирає. Тут ні гроші, ні статус не допоможуть. Тільки дотримання норм, засоби індивідуального захисту вам у поміч. А ще дуже хотілося, щоб люди були милосерднішими один до одного».

Інфекція ворожнечі страшніша за коронавірус

Молода жінка Олена Урожай, яка у своїй роботі мало не щодня ризикує власним здоров’ям, налаштована досить позитивно і я б навіть сказала оптимістично. Вона вже звикла до своїх нових обов’язків. Медична сестра загальної практики сімейної медицини зізнається, що внутрішня паніка була кількахвилинною, коли дізналася, що вона в числі тих, хто їздитиме до пацієнтів з підозрою на коронавірус і їхніх контактних осіб та здійснюватиме забір біологічного матеріалу.

Олена Урожай

«У мене двоє дітей тринадцяти і шести років, тож я одразу подумала про них. Найстрашніше було зробити перший крок. А ще трохи боязко, коли власне нам вперше робили ПЛР-тести. Але ніщо так не пригнічує, як людська злість, ворожнеча… У мене навіть був випадок, коли хвора не впустила до хати. А потім ще й заяву на мене у поліцію написала. Мовляв, невідомі люди у костюмах намагалися вторгнутися у її приватну власність. Ми у таких випадках теж до правоохоронців звертаємось. Вони проводять бесіду з цими людьми і телефонують нам, що вже можна їхати брати посіви. Але такі випадки, на щастя, поодинокі, а от вороже ставлення до хворої людини з боку суспільства, здебільшого сусідів, – явище буденне. Я завжди кажу: ставтеся до людей так, як хочете, щоб вони до вас ставилися. Сьогодні хворіє сусід, а завтра ви можете бути на його місці і чи хочете, щоб вас ображали, писали злісні повідомлення, перемивали вам кісточки?..».

«Тихі носії»

Спостерігаючи за тим, як коронавірус шириться світом, науковці все більше дізнаються про його дивну й небезпечну поведінку. У багатьох хворих спостерігався кашель, зникало відчуття смаку і запаху, підвищувалася температура, тоді як в інших – хвороба ніяк себе не проявляла, і вони навіть не здогадувалися, що є носіями COVID-19.

«Справді чимала кількість людей хворіють без очевидних симптомів. Бували такі, що просто скаржилися на втому, відчуття безсилості. А ПЛР-тест підтверджував, що вони хворі на COVID-19, – продовжує Олена Урожай. – А є випадки, коли живуть в одній квартирі. Хтось хворіє, а хтось ні. Велике діло, міцний імунітет. Чого я всім і бажаю…».

Пліч-о-пліч з цими трьома героїчними жінкам працюють двоє мужніх чоловіків-водіїв – Анатолій Чаус та Адиль Мусаєв. Вони щодня так само вдягають костюми, дезінфікують своїх напарниць, що повернулися від потенційних хворих, везуть тести до лабораторії. Бобровицька бригада працює злагоджено. Підтримують один одного, жартують, аби психологічно було легше.

Наразі у своєму розпорядженні бригада має 348 захисних костюмів і мріють, щоб не довелося їх усі використати. Але об’єктивно оцінюючи ситуацію, добре розуміють, що невидимий ворог шириться швидкими темпами і тільки спільними зусиллями медичного персоналу зі свідомими громадянами можна подолати підступний COVID-19 з його загадковим сценарієм…

Сніжана Божок, фото автора

На першому фото: Олена Урожай та Адиль Мусаєв розпочинають свій робочий день


Комментирование закрыто

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/