Пятница, 21 20 февраля20   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Рубрика: Життєві історії

13:11, 14 июля 2014

Лихо пережите змалечку. Відверта сповідь «неучасника» війни

Можна лише уявити, що пережила ця маленька, кволого здоров’я жінка…, а вдома, за 12 км звідси, у холодній кімнаті сидять біля віконця її маленькі діти і дружно ревуть: «Ма-м-о-о-о…»…

- Читать далее -
17:05, 12 июля 2014

Як циганка передбачала, так і сталося

Одного разу я роздивлялась начиння маленької дерев’яної скриньки моєї  тітоньки Дарини (на жаль, вже покійної). Чого там тільки не було! Ґудзики, стрічки, кольорові нитки, намистинки, гачки, шпильки, клаптики тканин і... багато чого іншого.

- Читать далее -
18:57, 10 июля 2014

Повернення з того світу. В українському селі на Чернігівщині живуть американці

В українському селі на Чернігівщині живуть американці з російським прізвищем. Село це Журавка у Варвинському районі. Американцями ж Харитонових називають. Чому? Бо Микола Харитонов народився в Перу, а його брат Олександр — в Аргентині…

- Читать далее -
23:11, 09 июля 2014

Добрі люди. Записки роззяви

Учора мені вчергове повернули гаманець. Знайшла його, повернула (з усім «безцінним» вмістом) працівниця Чернігівського обласного палацу дітей та юнацтва. Мою пропозицію надати їй грошову винагороду жінка відхилила, сказавши, що їй чужого не треба.

- Читать далее -
12:45, 09 июля 2014

Собака Дашка, кицька Ляля і баба Галя. Зворушлива бувальщина

Слухаючи цю мудру, 92-річну добру душею жінку, я зрозуміла, що все своє життя вона живе за правилом: якщо зможеш – допоможи хоч одній живій душі. Можливо, саме в цьому криється секрет її довголіття: думати не лише про себе, бути потрібним не лише собі. Це зрозуміла я, слухаючи зворушливу історію про її вірних друзів, братів наших […]

- Читать далее -
9:54, 08 июля 2014

Солдати чернігівцям: «Тікайте, бо тут буде дуже великий бій»

У вересні 1941 року німці увійшли в Чернігів. Коли німці заходили, наші солдати сказали: «Тікайте, бо тут буде дуже великий бій». За Чернігів билися 8 днів, а багато людей повтікали в села Брусилів, Лопатин, Терехівку, що неподалік обласного центру… 

- Читать далее -
21:33, 05 июля 2014

Вишні для доні. Правдива історія про кохання без кордонів

Як тільки вродять вишні в садку, так і згадує Луша свого Малхаса, як називав її солодкою ягідкою, як вони того літа годували одне одного вишнями, набравши їх повні жмені. Сік аж тік по бороді й щоках. Та такими солодкими вишні були тоді їй, а мо’, то так солодко було від обіймів та поцілунків гарячих...

- Читать далее -
21:51, 27 июня 2014

Його тіло роз’їдали черви…

Коли розв'язали ганчірку на передпліччі, що закривала рану від мінометної кулі на тілі Георгія, виявилося, що там повзали великі черви… Його зігрівала лише потерта солдатська шинель та нижня сорочка з відрізаним на пораненій руці рукавом. Довкола  вповалку у неопалюваному цегляному приміщенні лежали люди. 

- Читать далее -
12:31, 23 июня 2014

У минулому житті вона була лелекою...

Є в Бахмацькому районі на Чернігівщині село Рубанка. А в нім живе цікава людина. Це неповторна Лінда Іванівна Максимчук. Її місцеві жителі називають лелечою мамою. Чому? А тому, що вона до безтями любить лелек, а вони її. Так вже, мабуть, заведено в природі, що хтось кимось опікується, що між істотами часом виникають дуже цікаві стосунки.

- Читать далее -
16:19, 15 июня 2014

Березненський гранчак, Або Чим займалися наші предки?

Кілька десятиліть тому українцям забороняли смалити свиней у своєму господарстві, Люди смалили крадучись, ховаючись від злих очей та агентів... Традиційно наші селяни займались садівництвом. Тепер українські сади занедбані, втрачені сорти народної селекції, а тому в продажу з’явились затруєні закордонні плоди невідповідної харчової цінності... 

- Читать далее -
11:41, 13 июня 2014

Покаяння грішника

Травневе надвечір’я. Набережна в місті. Сонце поволі спустилось до обрію. Його останні промені золотять дрібні хвильки на поверхні ріки. То там, то тут на мерехтливій воді видніються білі вітрильники. Гострокрилі ластівки невтомно ширяють низько над землею. Справа від парапету розливає п’янкі пахощі високий і пишний кущ білого бузку.

- Читать далее -
16:01, 05 июня 2014

Шкільна доля

Вальс шкільний — незабутній, найкращий, прощальний, Твої звуки легкі, проводжають мене. Вальс шкільний — ти для учнів у школі останній, Він в майбутнє життя, нашу долю несе... Цікава бувальщина

- Читать далее -
14:36, 30 мая 2014

Людська пам’ять. Бувальщина

Світлій пам’яті мого двоюрідного брата, товариша, натхненника Леоніда Ілліча Сала та його матері Марії Савівни. На жаль, я не пам’ятаю, коли познайомився зі своїм двоюрідним братом Леонідом, але здається, що ми були пов’язані дружбою із дня нашого народження.

- Читать далее -
12:26, 20 мая 2014

Погляд із життя. Нелюбима жінка

Міська маршрутка. У салоні в одного з пасажирів років 50-ти дзвонить мобільний телефон. — Алло! Навіщо ти дзвониш? Я ж тобі сказав, що сьогодні зайнятий! Звільнюся — подзвоню! Не телефонуй мені більше! — різко «скидає» він слухавку і роздратовано пояснює сусідові: «Ось нав'язалася на мою голову!»

- Читать далее -
10:35, 16 мая 2014

Із життя. Той незабутній і далекий рік

Із самого ранку в хаті пахло ялинкою та пирогами, тобто так, як і годиться в той день, коли увечері всі сядуть за стіл, щоб зустріти Новий рік. На столі лежали купою фіранки й тюль — мама лаштувалася їх прасувати. Бабуся витягла з печі холодець, щоб приправити його лавровим листом і перцем, а я совала свого […]

- Читать далее -
12:01, 15 мая 2014

Доля лишається. Бувальщина

Друзі пили марочний коньяк, закусували чорною ікрою, намазуючи її на хліб. На столі стояли й інші смачні страви, але крупнозерниста ікра — це вже занадто круто… Ніякі мариновані гриби і навіть запечена на пляшці курка не йшли в порівняння з морським делікатесом. Завдяки своїй дороговизні й мізерній кількості ікра завжди лідирує серед інших продуктів харчування. […]

- Читать далее -
12:41, 29 апреля 2014

Сни іноді збуваються

Інга прокинулась від тихого постукування у шибку. Що це? Серце тривожно застукотіло. Та через якусь мить почулося глухе воркування. Розплющивши очі, вона побачила на підвіконні пару сивих птахів, які заглядали в шибки і ніби просили їх погодувати. Інга опустила ноги в капці і тільки хотіла встати з ліжка, як на мить завмерла на місці...

- Читать далее -
22:15, 12 апреля 2014

Гумористична бувальщина. Щасливе новосілля та... грибна катавасія

«Ох, якби не він — авторитетний вищестоящий директор, — іноді думала Сима — молода білявка. — Мільйонно-забезпечений олігарх — залицяльник капітальний до мене, ще й сексуальний бугай! Хтозна, чи вдалося б нам, тобто подружжю Витрикушів, заселитися поза чергою до нової державної квартири.

- Читать далее -
16:31, 08 апреля 2014

Із життя. Підслухана розмова

Нещодавно приїхала я до Чернігова на залізничний вокзал і сіла у тролейбус №1, щоб доїхати до вулиці Рокосовського. Поряд зайняли місця дві жіночки. Із перших слів чорнявої, яка була на вигляд трохи старшою, я зрозуміла, що вона зустрічала родичку з Дніпропетровська.

- Читать далее -
20:19, 06 апреля 2014

Бувальщина. Останній рейс. Із розповіді таксиста

На своїй сторінці в соціальній мережі «Однокласники» чернігівець Володимир Черніков розмістив матеріал, який свідчить, що людські якості, де б людина не проживала — чи то в Америці, чи то в Азії, залишаються незмінними. А можливо, зачіпають багатьох подібні вчинки саме тому, що вони є винятком у цьому жорстокому світі, особливо в наш час — у […]

- Читать далее -

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/