Краса світанку в полі під час жнив – у прохолоді легенького вітру, що колише голівки соняху, у пісні жайворонка, що, прокинувшись раненько, спішить вітати новий день, у дивовижних пахощах чебрецю, який стелиться рожево-бузковим килимком… А свіжоскошене сіно – як п’янить цей літній аромат у просторах ранкового поля! Здається, так пахне вся земля. А над нею […]
- Читать далее -Диво-сад на подвір`ї подружжя Власенків
Це обійстя видно здалеку – воно потопає у квітах. Понад двісті кущів троянд різних сортів! Чіпкі колючі віти кущів щедро всипані ароматними китицями. Божественне поєднання пишних і водночас дуже ніжних пелюсток, на яких ховаються краплинки вранішньої роси… А який вишуканий аромат! Від нього можна легко сп’яніти. Ця квітка по праву заслуговує на королівську корону. ЗАХОПЛЕННЯ. […]
- Читать далее -Вадим Мельник — про секрети успіху та лідерські якості
Вольовий, енергійний, справжній лідер і борець, завжди націлений на перемогу. Саме таким знають українці зірку вітчизняного футболу, легендарного капітана ФК «Десна» Вадима Мельника. Про секрети успіху, експерименти долі титулованого спортсмена й цікаві сторінки життя «деснянського» лідера – далі в ексклюзивному інтерв’ю. Біографічна довідка. Вадим Мельник, 40 років. Професійний український футболіст. Народився у селі Немовичі Рівненської […]
- Читать далее -Кохання взяло своє — подружжя обрало військову кар’єру
Олександр та Дар’я Чернявські влітку минулого року одночасно потрапили служити в 1-шу окрему танкову Сіверську бригаду, що дислокується в Гончарівському на Чернігівщині. Чи важко було прожити цей рік молодій родині і що змінилося за цей час з’ясовував кореспондент. Перший ювілей молодого подружжя Лейтенант Олександр Чернявський за фахом танкіст і вже після закінчення Харківського військового інституту […]
- Читать далее -«Дерево розбрату» — з Киргизстану
Було сказано-переказано все, що на душі накопичувалося роками; все, що раніше таїлося, мов камінь за пазухою, й раптом вихлюпнулося вмить... Літературні читання вихідного дня. Айдарбек Сарманбетов (Киргизстан). Дерево розбрату – Дідусю! Наше дерево рубають! Той... цей... Акмат! – забіг до оселі схвильований молодший онук і наполохав увесь будинок. Старійшина Бектур лежав і спокійнісінько читав книжку, тож нічого […]
- Читать далее -Випадковість змінила його долю
Вбитися в пір‘я, як це було 150 років тому (за спогадами батуринського фотографа Миколи Боканя). 1 червня — Міжнародний день захисту дітей, тож виникає питання: яким було дитинство та дорослішання наших прадідів та прабабусь? Про це можна дізнатись з літературних творів, праць етнографів, сімейних переказів, мемуарів. З таких спогадів нам стало відомо про життя одного батуринського […]
- Читать далее -Він двічі був на межі життя і смерті…
Історія одного ліквідатора. Високий, стрункий, міцно збудований, з волоссям і вусами, як смола… Таким новобасанець Микола поїхав боротися з невидимим ворогом на Чорнобильську АЕС. Того злощасного 1986-го року до ліквідації аварії було залучено «цвіт» репродуктивної частини населення: чоловіків віком від 20 до 40 років. Коли на сільраду 26-річному Миколі Линевичу прийшла повістка, він і хвилини […]
- Читать далее -Від беззаконня в Радянському Союзі кров стине в жилах
Сталінський терор забрав мільйони життів невинних людей. А всього радянський комуністичний режим «перемолов» десятки мільйонів доль. Цифри настільки страшні, що іноді за цими рядками нулів втрачається усвідомлення суті трагедії. Апогеєм беззаконня в Радянському Союзі, від якого кров стине в жилах, вважається сумно відомий «великий терор», що чорною хвилею накрив країну в 1937—1938 роках. Це ж […]
- Читать далее -Життя в селі, яке розділяє два народи – українців і росіян
Село Грем’яч – не просто офіційна крайня північна точка України, але й межа сусідства двох народів – українців і росіян. Зрештою, тамтешні росіяни є не зовсім росіянами – це здебільшого зрусифіковані етнічні українці Стародубщини – колись потужного північного форпосту України-Русі. Ось вже як 100 років без хвостика стародубці перебувають під ковпаком «старшого брата». Попри війну […]
- Читать далее -Відверто про французький карантин
Бобровичанка (Чернігівська область) Світлана Власюк навчається і працює у французькому місті Діжон. Його називають столицею регіону виноробства Бургундія. Місто із довгою та багатою на цікаві події історією, із великою культурною та архітектурною спадщиною. Саме побувавши у Діжоні, Франциск І захоплено вигукнув: «Яке гарне місто! Це місто сотні дзвіниць…». Ця французька провінція ніколи не лишає байдужими […]
- Читать далее -Чоловік здійснив мрію: став господарем на своїй землі
Олександр ще з дитинства мріяв стати… Мічуріним. Його вабили плодово-ягідні культури. Хлопець завжди казав, що буде селекціонером. Та юнак із сільської місцевості перебрався до столиці, де життя закрутило в своїх шалених темпах. Згодом, круговерть під назвою «робота-родина-дім-робота» змусила відкласти свої мрії і бажання у довгий ящик на невизначений термін. Роками все йшло по одноманітному заїждженому […]
- Читать далее -Італійці вірять, що все буде добре! Чернігівка про Італію
Іo resto a casa! — «Я лишаюся вдома». На цьому наголошує уродженка міста Чернігів Наталія Ігнатенко, яка вже 18 років мешкає в Італії у невеличкому містечку Фонді, яке розташоване між Римом та Латиною. Населений пункт, у якому жінка проживає з чоловіком і двома дітьми, днями вийшов із «червоної зони» – найсуворіші обмеження через спалах коронавірусу. […]
- Читать далее -Дизайнерка з Ніжина замість стильних суконь шиє захисні маски
Ніжинська дизайнерка Тетяна Верба замість стильних суконь, які у неї замовляють модниці з усієї України, шиє захисні маски. До ініціативи відомого модельєра долучилися небайдужі сніжинки: Наталія Сенченко, Вікторія Тананай, Марія Гавриленко, Вікторія Бутенко. У них різні професії, всі вони мають дітей, родинні обов’язки, але об’єднала цих жінок надважлива місія – забезпечити всіх лікарів і молодший […]
- Читать далее -Завдяки їй навіть трухлявий пень «оживає»
ТВОРЧІСТЬ. У будинку Таміли Шульги – творчий простір. Тут можна не тільки насолодитися фантастичним декором, а й посмакувати кавою з філіжанки, розфарбованої майстринею власноруч, чи посидіти при свічках, які романтично мерехтять у підсвічниках, зроблених із використаних пляшок. При бажанні ввімкнути лампу, декоровану Тамілою і записати кілька рядків до улюбленого дизайнерського нотатника з вінтажних тканин. А потім полити квіти у чудернацьких вазонах-пеньках і ненароком замислитися про вічне, споглядаючи на […]
- Читать далее -Для нього цей підрозділ став рідною сім’єю і домівкою
Події на Сході України 61-річний воїн-доброволець Сергій Проценко зустрів в рідному Чернігові. Народився він в Москві, але згодом сім'я переїхала на Чернігівщину. Після закінчення школи Сергій невдовзі був призваний на строкову службу. Вже після служби в навчальному центрі він потрапив служити в Афганістан. — Це був 1980 рік. Наші війська лише розгорталися в Афганістані. Близько місяця […]
- Читать далее -Медик, вихователь, офіцер: три спеціальності – одна жінка
Ольга проходить військову службу в механізованій бригаді з 2015 року. Призивалася жінка на посаду фельдшера у військовому званні сержант, адже мала медичну освіту до призову в армію. Практично з перших днів виконання обов’язків вона одразу ж потрапила на фронт. На Донбасі поряд з пораненими бійцями, жінка надавала допомогу і місцевому населенню. — На той час […]
- Читать далее -Для кожного почуття свій час...
Бачити, як старіє твоя мама дуже боляче, адже старість несе за собою не тільки зморшки, сивину, а й хвороби… Так соромно згадувати, скільки я змушувала її переживати, як мама застерігала мене не дружити з поганими компаніями, а мене так туди й тягнуло… Сварилася, коли я пізно поверталася додому... Тоді я не розуміла, як болить материнське […]
- Читать далее -«Катуваннями випитували у мене, де розташовується наша артилерія»
Отак я опинився на ворожих позиціях як в’язень. Щоправда, недовго, і з зав’язаними руками та очима. Потім мене закинули в кузов «УРАЛу» і кудись вивезли. Протримали на одному місці дві години, потім ще добу – на іншому. Там уже почали допитувати з використанням фізичної сили та дротів з електричним струмом. Били сильно і з насолодою; […]
- Читать далее -«Мазепинки від пані Олени» подорожують світом
Чернігівка Олена Ремезь близько 20 років віддала службі в Збройних Силах України. Вона з родини спадкових військових, її чоловік також колишній військовий. За цивільною спеціальністю жінка кравчиня чоловічого, жіночого та дитячого одягу. Протягом всього життя вона шила різні речі, як на замовлення так і для власних потреб. Життя після військової служби До призову в армію […]
- Читать далее -Пенсія – не вирок, а вік нових можливостей – доводить пенсіонер
ОСОБИСТІСТЬ. Кожен по-своєму уявляє вихід на заслужений відпочинок. Для когось це скоріше звучить, як вирок, проте є й такі, хто розцінює «за шістдесят» як вік нових можливостей. Василь Глушко з Кобижчі, що на Чернігівщині, саме з виходом на пенсію відкрив для себе нові горизонти: почав складати вірші, писати картини, організував на сільському подвір’ї справжнісінький сад троянд […]
- Читать далее -