Вторник, 31 20 марта20   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Рубрика: Життєві історії

0:48, 19 марта 2020
Завдяки їй навіть трухлявий пень «оживає»

Завдяки їй навіть трухлявий пень «оживає»

ТВОРЧІСТЬ. У будинку Таміли Шульги – творчий простір. Тут можна не тільки насолодитися  фантастичним декором, а й посмакувати кавою з філіжанки, розфарбованої майстринею власноруч, чи посидіти при свічках, які романтично мерехтять у підсвічниках, зроблених із використаних пляшок. При бажанні ввімкнути лампу, декоровану Тамілою і записати кілька рядків до улюбленого дизайнерського нотатника з вінтажних тканин. А потім полити квіти у чудернацьких вазонах-пеньках і ненароком замислитися про вічне, споглядаючи на […]

- Читать далее -
1:01, 15 марта 2020
Для нього цей підрозділ став рідною сім’єю і домівкою

Для нього цей підрозділ став рідною сім’єю і домівкою

Події на Сході України 61-річний воїн-доброволець Сергій Проценко зустрів в рідному Чернігові. Народився він в Москві, але згодом сім'я переїхала на Чернігівщину. Після закінчення школи Сергій невдовзі був призваний на строкову службу. Вже після служби в навчальному центрі він потрапив служити в Афганістан. — Це був 1980 рік. Наші війська лише розгорталися в Афганістані. Близько місяця […]

- Читать далее -
1:13, 07 марта 2020
Медик, вихователь, офіцер: три спеціальності – одна жінка

Медик, вихователь, офіцер: три спеціальності – одна жінка

Ольга проходить військову службу в механізованій бригаді з 2015 року. Призивалася жінка на посаду фельдшера у військовому званні сержант, адже мала медичну освіту до призову в армію. Практично з перших днів виконання обов’язків вона одразу ж потрапила на фронт. На Донбасі поряд з пораненими бійцями, жінка надавала допомогу і місцевому населенню. — На той час […]

- Читать далее -
6:08, 04 марта 2020
Для кожного почуття свій час...

Для кожного почуття свій час...

Бачити, як старіє твоя мама дуже боляче, адже старість несе за собою не тільки зморшки, сивину, а й хвороби… Так соромно згадувати, скільки я змушувала її переживати, як мама  застерігала мене не дружити з поганими компаніями, а мене так туди й тягнуло… Сварилася, коли я пізно поверталася додому... Тоді я не розуміла, як болить материнське […]

- Читать далее -
13:14, 29 февраля 2020
«Катуваннями випитували у мене, де розташовується наша артилерія»

«Катуваннями випитували у мене, де розташовується наша артилерія»

Отак я опинився на ворожих позиціях як в’язень. Щоправда, недовго, і з зав’язаними руками та очима. Потім мене закинули в кузов «УРАЛу» і кудись вивезли. Протримали на одному місці дві години, потім ще добу – на іншому. Там уже почали допитувати з використанням фізичної сили та дротів з електричним струмом. Били сильно і з насолодою; […]

- Читать далее -
0:23, 28 февраля 2020
«Мазепинки від пані Олени» подорожують світом

«Мазепинки від пані Олени» подорожують світом

Чернігівка Олена Ремезь близько 20 років віддала службі в Збройних Силах України. Вона з родини спадкових військових, її чоловік також колишній військовий. За цивільною спеціальністю жінка кравчиня чоловічого, жіночого та дитячого одягу. Протягом всього життя вона шила різні речі, як на замовлення так і для власних потреб. Життя після військової служби До призову в армію […]

- Читать далее -
16:39, 23 февраля 2020
Пенсія – не вирок, а вік нових можливостей – доводить пенсіонер

Пенсія – не вирок, а вік нових можливостей – доводить пенсіонер

ОСОБИСТІСТЬ. Кожен по-своєму уявляє вихід на заслужений відпочинок. Для когось це скоріше звучить, як вирок, проте є й такі, хто розцінює «за шістдесят» як вік нових можливостей. Василь Глушко з Кобижчі, що на Чернігівщині, саме з виходом на пенсію відкрив для себе нові горизонти: почав складати вірші, писати картини, організував на сільському подвір’ї справжнісінький сад троянд […]

- Читать далее -
9:13, 13 февраля 2020
Як «лагерні» відбудовували повоєнний Чернігів

Як «лагерні» відбудовували повоєнний Чернігів

У радянських таборах для військовополонених часів Другої світової війни перебували не лише німці. Спогади про своє перебування в Чернігівському таборі № 177 залишив і солдат дивізії «СС Галичина» Роман Висоцький. Він потрапив у цей табір восени 1944-го року, видавши себе за громадянина Австрії, оскільки здогадувався, що доля полоненого українця буде важчою. Завдання військовополонених полягало у […]

- Читать далее -
17:36, 31 января 2020
Життєві бувальщини відтворені у детективній книзі Сергія Дзюби

Життєві бувальщини відтворені у детективній книзі Сергія Дзюби

Книжкові новинки. Дзюба Сергій. Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер: Роман-серіал (бувальщини). – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2020. – 464 с. Письменник Сергій Дзюба постійно дивує своїх читачів – і в рідній Україні, і за кордоном. Причому він дивовижним чином досягає успіху в усіх літературних жанрах, якими займається! Справа наразі не лише у значних накладах […]

- Читать далее -
17:15, 20 января 2020
Його дружина – ідеальна коханка!

Його дружина – ідеальна коханка!

Чернігівець Андрій Савченко одружувався сім разів, Антоніна Савченко – п’ять. Нещодавно вони знову побралися – між собою, втретє... Ось така неймовірна арифметика. Тепер обоє запевняють, що буквально створені одне для одного і у них – все попереду. Ще б пак! Щасливим молодятам не виповнилося ще й тридцяти. Тоня більше не лупцює Андрія, а її чоловік, […]

- Читать далее -
7:28, 14 января 2020
Таємниці снів спробували розгадати у Чернігові

Таємниці снів спробували розгадати у Чернігові

Несподіваний ракурс. Ловець снів. Про дивовижну таємницю Віталія я знаю давно. Але вмовити його на цю розмову довго не вдавалося. Чоловікові – під п’ятдесят років. У нього – дружина і двоє дітей, престижна робота. Отож тільки-но я вкотре намагався переконати свого знайомого „розсекретити” його неймовірні сни, як він одразу ж рішуче хитав головою: „І не […]

- Читать далее -
17:31, 08 января 2020
Чернігівська поліцейська тренує дітей з особливими потребами

Чернігівська поліцейська тренує дітей з особливими потребами

Старший інспектор Чернігівського райвідділу поліції Альона Заворотна стала ініціатором проекту «Фітнес-дітки» та посіла 12-те місце серед жінок на Чемпіонаті України з кросфіту. Старший лейтенант поліції Альона Заворотна не уявляє свого життя без спорту. 33-річна поліцейська з дитинства мріяла про службу в правоохоронних органах і не бачила себе в жодній іншій професії. – Я народилася в Краснодарському […]

- Читать далее -
19:11, 05 января 2020
Про різдвяні звичаї й традиції розповіли на Чернігівщині

Про різдвяні звичаї й традиції розповіли на Чернігівщині

Про різдвяні традиції та звичаї під час проведення вечорниць розповіли і проспівали учасники тріо із села Петрушин, що в кількох кілометрах від Чернігова. Є про що розповісти аматоркам із Петрушина Катерині Клановець (1937 року народження), Євгенії Телень (35 р.н.), Євдокії Лазарєвій (43 р.н.), адже за їхніми плечима восьмий десяток років. Жартівлива оригінальна пісня у виконанні […]

- Читать далее -
6:36, 05 января 2020
Іронія долі по-чернігівськи

Іронія долі по-чернігівськи

Ще ніколи в житті 34-літній Ростислав Скляренко не почувався таким самотнім. Він розгублено тупцював перед дверима власної квартири, раз-по-раз поглядаючи на годинник. До опівночі – якихось п’ятнадцять хвилин, а міцні двері замкнені аж на три замки. Можливо, з одним він би ще впорався, але з трьома... БУВАЛЬЩИНА. Тут би й Володя Кличко руками розвів! А […]

- Читать далее -
6:50, 30 декабря 2019
Загартування у 83 роки: чоловік щодня обливається крижаною водою

Загартування у 83 роки: чоловік щодня обливається крижаною водою

Михайло Авраменко із м. Золотоноша Черкаської області, якому виповнилося 83 роки, переконаний, що здоров`я людини залежить не тільки від спадковості та стану навколишнього середовища, а в основному — від способу життя. Ось вже 26 років вранці та ввечері він виливає на себе по двоє відер крижаної води. Влітку — з колодязя, а взимку вона і […]

- Читать далее -
14:31, 26 декабря 2019
Дівчинка знайшла собі нового тата

Дівчинка знайшла собі нового тата

Особливий випадок. Ця історія розпочалася погожого весняного дня. Василь Сергійович сидів на лавочці і читав дитячу книжку. Взагалі, раніше він ніколи не бовванів ось так на подвір’ї «своєї» багатоповерхівки. Йому подобалося читати у ліжку, коли поруч – дружина. Зранку у вихідний вони ніколи не квапилися вставати: кохались до знемоги, потім разом гортали книжки та журнали, […]

- Читать далее -
11:16, 09 декабря 2019
Пам`ятник тим, хто катував непокірних українців та забирав у них хліб

Пам`ятник тим, хто катував непокірних українців та забирав у них хліб

«Як можна жити з сім’єю на 200 грамів хліба на день?.. Я боровся за Радянську владу, а зараз сидимо голодні…», – витяг із листа до Сталіна, написаний одним із так званих «червоних партизанів» Ніжинщини, місцевого селянина, який допомагав російським більшовикам встановлювати тут «владу рад». Подібними заявами та листами переповнені архіви сучасного СБУ, а в могилах […]

- Читать далее -
22:11, 01 декабря 2019
Ти для мене, як забутий храм, де вже не молитимусь ніколи

Ти для мене, як забутий храм, де вже не молитимусь ніколи

… 24-річний студент факультету журналістики столичного університету Іван приїжджає на практику в райцентр. За завданням редакції їде в село, де знайомиться з одним місцевим мешканцем — 33-річним Антоном. Він і розповів початківцю газетної справи свою історію… Читати книжки — це класно! Але у наш час не завжди є можливість насолоджуватися читанням. Та є вихід! Журналіст […]

- Читать далее -
19:04, 01 декабря 2019
Діти, господарство й хата – все на плечах супертата!

Діти, господарство й хата – все на плечах супертата!

СЕЛО І ЛЮДИ. Він і хвилини не сидить на місці. Діти, великий будинок, ще більше господарство. Його день починається, коли ще всі сплять – удосвіта, бо треба подоїти корів, нагодувати худобу, приготувати дітям сніданок і відправити до школи. Сергій Колесник із невеличкого села Сухиня, що на Бобровиччині Чернігівської області, присвятив своє життя дітям і жодного […]

- Читать далее -
6:40, 26 ноября 2019
Дві родини на Чернігівщині наважилися стати послами добра

Дві родини на Чернігівщині наважилися стати послами добра

ДОБРІ СПРАВИ. Подружжя Віталій і Наталія Гончарови з Кобижчі та родина переселенців, а нині мешканці Бобровиці в Чернігівській області Наталія Горевич з мамою Антоніною Паркачовою працюватимуть тимчасовими батьками. Патронатні сім'ї вже незабаром прийматимуть дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Це своєрідна домашня альтернатива центрам соціально-психологічної реабілітації. Така форма виховання в Україні спочатку існувала як експеримент. […]

- Читать далее -

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/