Четверг, 6 августа 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Батуринський університет з провідним європейським досвідом

Батуринський університет з провідним європейським досвідом


Серед низки проведених гетьманом Кирилом Розумовським реформ виділяються зміни в освітній галузі, адже вони стали головною спробою щодо створення світської освіти в Гетьманщині.

За наказом гетьмана у 1760 р. Григорієм Тепловим був розроблений проєкт майбутнього університету в Батурині, тодішній столиці Гетьманської держави. Це було винятковим явищем, бо у XVIII ст. на території Гетьманщини діяв лише один вищий навчальний заклад – Києво-Могилянська академія.

Проєкт Батуринського університету 1760 р. був представлений у Товаристві історії і древностей російських при Московському університеті та згодом опублікований у «Чтениях» цього товариства. Задум, зрештою, не був реалізований, але показав готовність і бажання держави до створення світської освіти.

Основні засади проєкту формувалися «по примеру других Европейских Университетовь». Для європейської вищої освіти це час значного піднесення, адже зростає чисельність навчальних закладів, розширюється їх географія та збільшується кількість студентів, серед яких часто були й українці. Тому не дивно, що Батуринський університет планував запозичити провідний європейський досвід.

Також зазначалося, що майбутній освітній заклад буде відкритий для співпраці з іноземними викладачами та студентами.

З метою взаєморозуміння закордонних науковців та місцевих студентів однією з головних умов вступу було знання латинської мови, цією ж мовою мала й вестися документація університету. Така тенденція міжнародної співпраці збереглася й досі, адже сучасна організація освітнього процесу в закладах вищої освіти здійснюється за міжнародним стандартом Болонської конвенції. Підвищує рівень мобільності освітян ряд проєктів та програм з обміну студентами та викладачами між університетами різних країн (наприклад, DAAD).

У порівнянні з сучасним розмаїттям освітніх галузей (наразі в Україні їх налічується 41) та спеціальностей (298), що викладаються в університетах, наука кінця XVIII ст. лише формувала сучасні засади вищої освіти, додаючи до навчальних програм нові науки.

За проєктом, у Батуринському університеті планувалося відкрити 3 факультети (філософський, медичний та юридичний). Це були основні факультети більшості європейських університетів, проте відмінною рисою є відсутність богословського факультету, який був поширений у центральноєвропейській вищій освіті. Але для української держави створення такого навчального закладу було досить новим, адже на другу половину XVIII ст. юриспруденція та медицина не викладалися.

Студенти мали б опановувати 9 професій: латинське красномовство; логіка, метафізика та філософія практична; натуральне право та юриспруденція; історія літературна та політична, генеалогія та геральдика; фізика теоретична; фізика експериментальна; анатомія; хімія; ботаніка.

Більшість наукових предметів з цього переліку вивчалися й у Києво-Могилянській академії, проте вітчизняних професійних викладацьких кадрів було замало, через брак закладів підготовки, тому надія покладалася на закордонних професорів.

Підтвердженням цьому є «инструкция министра относительно процесса приглашения в университеты немецких профессоров», з якої зрозуміло, що найчастіше запрошували саме німецьких викладачів. Дослідник Глінський Б. Б. пояснює це тим, що німецькі університети виступали «прототипами» для розвитку й становлення вітчизняних закладів вищої освіти.

Хоч задум щодо створення університету в Батурині й не був реалізований, однак має історичну цінність. Основні статті проєкту часто перегукуються з сучасними засадами вищої освіти, тому, можливо, мають спільне зародження у другій половині XVIIІ ст. Отже, на сьогодні маємо підстави стверджувати, що гетьман Кирило Розумовський вживав усіх заходів для доступності вищої освіти в державі.

Ще більше маловідомих, але не менш цікавих сторінок діяльності гетьмана Кирила Розумовського можна відкрити, якщо відвідати столицю Гетьманщини – Батурин.

Анастасія Олійник, 

молодша наукова співробітниця НІКЗ «Гетьманська столиця»


Комментирование закрыто

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/