Чернігівцям Вадиму та Ользі Христичам – по 29 років. Молоді, гарні, щасливі, закохані! Обоє закінчили школу із золотими медалями. У Вадима тато – знаний будівельник, про таких кажуть – майстер золоті руки, а мама – приватний підприємець, продавець. Змалечку він звик допомагати батькам, тож може самотужки все в оселі полагодити. А ще смачно готує – не кожна жінка здатна витворити такі борщі, шубу, вареники, пироги, торти та інші кулінарні шедеври. Власне, ремонтувати Вадим навчився у батька, а готувати – у матусі. І прибрати в квартирі для нього – не проблема… Причому все робить навдивовижу швидко, із задоволенням, неначе за помахом чарівної палички.
Батьки Олі – медики, але після школи вона несподівано вирішила стати фінансистом, і тато з мамою до вибору доньки поставилися з розумінням. А в університеті, буквально в перший же день навчання, дівчина побачила юнака – розумного, ставного, привітного. Вадик також одразу ж звернув увагу на вродливу й чуйну дівчину. Обоє чудово навчалися й закінчили університет із відзнакою. Звісно, на кмітливого, стрункого, спортивного Вадима, котрий із дитинства захоплювався карате, плаванням, футболом та гімнастикою, інші однокурсниці задивлялися. Але він виявився однолюбом – такі романтичні, прекрасні, пристрасні побачення з Олею (троянди дарував – оберемками!), захоплюючі мандрівки в гори та до моря, – завершилися щасливим шлюбом.
На весіллі наречені зачарували всіх дуже вишуканим, неперевершеним, запальним танцем закоханих. А на запитання: «Скільки ж ви тренувалися для цієї події?», простодушно відповіли:
«Ми – просто створені одне для одного, тому танець для нас – ще одна можливість наснажитися своїм коханням і від душі поділитися цією великою радістю, справжнім щастям зі своїми рідними та друзями».
Відтоді вони – разом, щодня телефонують одне одному десятки разів – скучають! Вадим, здобувши фах фінансиста, влаштувався на роботу до фірми – і ця праця йому до душі. Втім, амбітний молодий чоловік прагне постійно вдосконалюватися, поглиблює свої знання, набуває життєвого досвіду і мріє якнайліпше проявити себе. Однак він завжди знаходить час, щоб сказати Олі, яка вона прекрасна, вишукана та шляхетна, жінка його мрії, найкраща в світі.
Згодом молодята придбали собі квартиру, зробили капітальний ремонт, купили зручну автівку… У них – усе добре! Народився синок, якого назвали Мартином. Такий гарнесенький та кмітливий хлопчик – увесь у маму й тата. Тож Оля зараз – у декретній відпустці, дбає про своїх дорогих мужчин – коханого чоловіка та їхнього жаданого синочка. Тут – завжди щира любов, ніжність, доброта, довіра, відданість!
Молода сім’я вже побувала на відпочинку в Об’єднаних Арабських Еміратах та Єгипті. З’їздили до чудового Буковелю, де досхочу каталися на гірських лижах. Засмагали на чорноморському пляжі в Одесі… Тепер – і про нові мандри мріють. Адже як інакше? Життя – надто коротке, аби марнувати його. Потрібно цінувати те, що маєш, і щодня отримувати задоволення – від своєї чудової родини, улюбленої роботи, активного відпочинку (подорожей, книжок, музики; спорту – Вадим і зараз щотижня грає у футбол; справжніх, надійних, незаздрісних друзів). Ось така життєва філософія успішних людей!
На День святого Валентина Вадим уже підготував для Олі чарівний сюрприз. Це свято вони відзначають у колі сім’ї, але від того – воно не менш романтичне та важливе. Звісно, молода дружина також готується належно привітати свого коханого чоловіка. Вони мріють жити довго та щасливо, в любові й достатку. «До ста років!» – запевняє Вадим, і я йому цілком вірю.
Інколи чую, як хтось зі старших людей не надто прихильно міркує про сучасну молодь. Однак погляньте на щасливі обличчя героїв цієї розповіді і змініть свою думку.
Сергій Дзюба
