Субота, 21 Квітень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Якщо вам відмовили у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб

Якщо вам відмовили у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб


Юридична практика. Що робити у випадку відмови у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб.

Консультацію надає заступник начальника відділу «Городнянське бюро правової допомоги» Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Костюкова.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру .

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, що зумовили внутрішнє переміщення.

Відповідно до ст. 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, які змусили особу залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Пунктом 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (далі – Порядок) передбачено, що під час подання заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб заявник пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);

4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені пункту 4 Порядку;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, не підтверджують такого факту.

Рішення про відмову у видачі довідки з обов’язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому пунктом 4 цього Порядку, — не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Відповідне рішення може бути оскарженим у судовому порядку шляхом подання адміністративного позову.

Також, частиною другою ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Стаття 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначає, що особа має право звернутися із заявою повторно, якщо з’явилися підстави визначені ст. 1 Закону (тобто адресою покинутого місця проживання визнана адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин що змусили покинути своє житло) , або усунуті підстави для відмови у видачі довідки.

Для прикладу зазначимо, в травні 2017 року до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місто Чернігів , проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернувся клієнт з питанням щодо представництва інтересів в суді з метою встановлення факту проживання на тимчасово окупованій території. Було встановлено, що клієнту відмовлено у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб, у зв’язку з тим, що в нього в документі щодо посвідчення особи була відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання на території окупації, а інші докази надані ним є недостатніми для взяття на облік. Клієнт належав до категорії осіб — громадян України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб та яким відмовлено у взятті на облік.

Отримавши довіреність, юрист «Городнянського бюро правової допомоги» Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зустрілася з клієнтом, дослідила обставини справи та склала заяву про встановлення факту проживання на тимчасово окупованій території. Відповідна заява подана в порядку окремого провадження. В процесі розгляду заявлено клопотання про витребування доказів, та клопотання про виклик у судове засідання свідків.

Заявлені вимоги мотивувалися тим, що відповідно до частини першої ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

В судовому засіданні досліджені докази, проживання клієнта на тимчасово окупованій території, а саме довідки органів самоорганізації населення завірені належним чином, проїзного квитка та показання свідків, які в сукупності свідчили про той факт, що особа дійсно проживала на тимчасово окупованій території.

Рішенням Городнянського районного суду від 11 вересня 2017 року на підставі досліджених доказів, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, заявлені вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили.

На фото: Тетяна Костюкова


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/