Про злочинні методи, до яких вдавалися особи, що викрадали майно та речі, розповідає екс-керівник охоронного підрозділу в Чернігові.
? В охороні я відпрацював понад 12 років. Це цікавий різновид міліцейської діяльності, що живе лише за принципом госпрозрахунку, ? розповідає ветеран Чернігівського управління державної служби охорони (УДСО), її колишній керівник (1988—2000 рр.) Борис САРАНЧА. ? Я застав радянську добу, коли в області було 20 підрозділів міліції охорони. А потім СРСР розвалився… Але ми вижили, насамперед, на здобутому раніше авторитеті й надійності партнерських стосунків. Бувало по-різному: дехто з клієнтів по півроку не платив, та ми маневрували коштами, позичали гроші в банку, проте замовника тримали до останнього. Заздрю нинішнім технічним можливостям ДСО: не те, що ми колись вартували по ненадійних телефонних лініях… Пам’ятаю, як боролися із розкраданнями, а їх були сотні. Несуни машинами крали ковбасу на м’ясокомбінаті, а злодії в магазинах грались у кота й мишку з нашою примітивною технікою.
Борис Саранча
Згадую одну історію в торговельному центрі «Дружба» в Чернігові (нинішня назва комплексу ? «Мегацентр». ? Ред.), ? продовжує історію ветеран. ? Було проникнення, спрацювали датчики. Ми блокували заклад, усе обдивилися, втім нікого чужого не знайшли. А злочинець там сидів, і я його не помітив, як потім виявилося! Крадій мав невеличкий зріст і сховався під ванною. Потім, коли поліз удруге, його таки вирахували. Якось у тому самому універмазі вкотре заблимали й завищали сигналізаційні прилади. І знову загадкова відсутність винуватця переполоху. Немає нікого, аж чуємо якийсь шурхіт. Звернули увагу на вентиляційні канали. Володя Кравчук, ПЦО, не знаючи хто там «шкребеться», поліз у ті коробки й знайшов злодія-худющого 13-літнього волоцюгу, вимащеного в кіптяву й бруд. Це був так званий квартирник. Він його там дві доби ловив. Коли тягнув малого униз, удвох із ним ще й застрягли в люкові. Одне слово, і сміх, і гріх.
Пам’ятатиме Борис Саранча до скону й трагедію, що сталася з його підлеглим Олександром Биковим. Керівник тоді саме перевірив службу в промзоні й уранці почув якісь тривожні переговори. Того вечора гості з Кавказу, що супроводжували вантаж у цей район, пішли відпочити ? познайомитися з дівками, завітали в бар, погуляли добряче. От хтось із них захотів постріляти по лампочках. А тут імпровізований тир заповзявся розганяти Сашко з напарником, що були неподалік. Міліціонери зробили гостям Чернігова зауваження, але враз зав’язалася жорстока перестрілка. Биков загинув, а винуватців згодом затримали.
? Зрештою, негідників видворили, а за нашою інформацією вони залишилися на свободі, ? каже співрозмовник. ? Інший прикрий, але щасливий у фіналі випадок, стався з Дмитром Чернявським. Він накрив гранату, викинену злочинцем, якого «притисли до стіни». На щастя, «лимонка» була навчальною. Сержант повертався додому після служби й у тролейбусі якийсь хуліган розпочав бешкет, різанину, а наш працівник заступився за людей…
А той самий Володя Кравчук дослужився до пенсії й нині працює заступником очільника служби безпеки «Полікомбанку». Такі професіонали, як він, ніколи без роботи не залишаться. Його команді, що прислухаються до порад вихідця із ДСО, вдалося напрочуд добре облаштувати відділення банку сучасною технічною охороною.
