Пятница, 22 января 2021   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Як вбивали Степана Бандеру. Подробиці


15 жовтня 1959 р. у Мюнхені московський агент КГБ убив Степана Бандеру – керівника Організації Українських націоналістів.

Приглушений, схожий на хрипіння крик почуло зі сходової клітки подружжя Гамзе, що мешкало на Крайттмайрштрасе в Мюнхені, в обід 15 жовтня 1959-го. Коли вибігли з квартири, побачили, що на долівці з розбитою головою лежить їх сусід – письменник Степан Попель. Поряд стояв кошик із помідорами – вони чомусь не розсипалися під час падіння. Під двері закотилася в'язка ключів, що чоловік упустив із рук.

З повідомлень у газетах наступного дня Ґамзе дізналися, що в їх будинку мешкав голова Організації українських націоналістів 50-річний Степан Бандера. «Після 13.00 дружина Провідника, пані Ярослава, зателефонувала до канцелярії Проводу, кажучи, що з її чоловіком трапилося нещастя: облитий кров'ю, він упав на сходах будинку, в якому жив, – згадує член ОУН, журналіст Данило Чайковський. – Пані Ярослава просила негайно дати лікарську допомогу. Зараз на місце випадку виїхали члени Проводу Степан Ленкавський, Ярослав Бенцаль і Іван Кашуба. Одначе на сходах і в коридорах будинку вже не було нікого, бо викликана в міжчасі сусідами швидка допомога забрала Провідника до лікарні. З ним поїхала і його дружина».

0001«Степан Бандера – це незручний, упертий і фанатичний слов’янин. На цьому етапі надзвичайно цінний для нас, опісля – небезпечний. Ненавидить так само росіян, як і німців», – писав в особистому посланні рейхсфюреру СС Генріхові Гіммлеру обергруппенфюрер Ґотллоб Берґер. Протягом 1941 – 1944 рр. Бандера перебував у німецькому концтаборі Заксенхаузен. У вересні 1944-го він запропонував лідерові ОУН очолити Український національний комітет. Ця організація мала відстоювати інтереси українців у нацистській Німеччині, хоч насправді діяла б під жорстким контролем націонал-соціалістів. Бандера відмовився.

Протягом десяти років родина Бандери переїжджає з місця на місце, рятуючись від совєтських агентів. Лише 1954-го Степан з Ярославою і трьома дітьми селяться в Мюнхені, на Крайттмайрштрасе. Живуть під прізвищем Попель.

Припускали, що Бандера помер від серцевого нападу. Проте медична експертиза показала – причиною смерті стало отруєння ціанистим калієм. Голову ОУН поховали на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені. За два роки західнонімецькій владі здався агент КДБ Богдан Сташинський. Він зізнався, що був виконавцем замаху на керівників ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру. Обох застрелив зі спеціально виготовленого для цього пістолета, що випускав у жертву випари кислоти.

«Я був у кіно в Берліні, – пояснював причини каяття. – Цілком випадково побачив у кінохроніці картини з похорону Бандери. Бачив лише одну картину: Бандера у відкритій труні, навколо нього люди. Коли я це побачив, мені здалося, що хтось ударив мене молотком по голові. Я був страшенно переляканий. Це було вперше, що я так безпосередньо побачив наслідки свого вчинку. Я хотів би сказати, що про наслідки я, власне, знав і раніше, я знав, що люди помруть. Але це не те саме: знати про щось і щось дійсно бачити. Я був цілком приголомшений, коли вийшов з кіна». Сташинського засудили до восьми років позбавлення волі. Що сталося з ним після тюрми – невідомо.

7 ЗАМАХІВ НА СТЕПАНА БАНДЕРУ ЗДІЙСНЕНО У 1947–1959 РОКАХ. ПРО НИХ РОЗПОВІДАЄ КЕРІВНИК РОЗВІДКИ ОУН СТЕПАН МУДРИК (1919–2004):

1) 1947 РОКУ ТАКУ ПІДГОТОВКУ РОБИВ АГЕНТ КҐБ, ЯКИЙ БУВ ВІДОМИЙ ПІД ПРІЗВИЩЕМ МОРОЗ;

2) 1948 РОКУ ТАКИЙ ПЛАН НАМАГАВСЯ ЗРЕАЛІЗУВАТИ АҐЕНТ СТЕЛЬМАЩУК;

3) 1950-ГО ВБИВСТВО ПІДГОТОВЛЯЛИ АҐЕНТИ З ПРАГИ;

4) 1952 РОКУ МОСКОВСЬКА ЦЕНТРАЛЯ ПРИСЛАЛА ДО НІМЕЧЧИНИ ДЛЯ ВБИВСТВА АҐЕНТІВ, ЯКІ ВИСТУПАЛИ ПІД ПРІЗВИЩАМИ ЛЄМАН І ЛЄГУДА;

5) 1953 РОКУ ДО ЗАХІДНОЇ НІМЕЧЧИНИ БУВ ПРИСЛАНИЙ АҐЕНТ, РОДОМ З ВОЛИНІ, ПІД ПРІЗВИЩЕМ СТЕФАН ЛІПГОЛЬЦ;

6) ВЕСНОЮ 1959-ГО АҐЕНТ КҐБ ВІНЦІК ІЗ ВІДНЯ РОБИВ СПРОБУ ВИКРАСТИ СИНА БАНДЕРИ, ГІМНАЗІЙНОГО УЧНЯ;

7) 1959 РОКУ МОСКОВСЬКА ЦЕНТРАЛЯ ПІДГОТУВАЛА МОЛОДОГО ПОЛЯКА, РОДОМ З ВОЛИНІ, ЯКИЙ МАВ ПРИЛЮДНО ЗАСТРЕЛИТИ СТЕПАНА БАНДЕРУ І ЗАЯВИТИ, ЩО ВІН ПОМСТИВСЯ ЗА ПОЛЯКІВ, ЩО ПОТЕРПІЛИ НА ВОЛИНІ. 

Ярослав Файзулін, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2021 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/