Субота, 22 Вересень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Як ринок землі вплине на агросектор та життя українців. Прогнози 

Як ринок землі вплине на агросектор та життя українців. Прогнози 


Упродовж останнього десятиліття урядами багатьох країн та міжнародними організаціями як пріоритетне розглядається питання підвищення ефективності управління земельними ресурсами (особливо для сільськогосподарських земель).

Причина – населення Землі зростає, відбуваються кліматичні зміни, урбанізація, що призводить до нестачі продуктів харчування і навіть голоду. За даними ООН, зараз голодуючих на планеті – 795 млн, а до 2050 року очікується, що ця цифра зросте ще на 2 млрд. «Необхідні суттєві зміни у глобальній продовольчій та сільськогосподарській системі, – вважають в ООН. – Будуть потрібні інвестиції у сільські та міські райони, а також у соціальний захист, що допоможе надати нужденним доступ до продуктів харчування та поліпшити умови їхнього життя».

Сприяння розвитку сільського господарства та боротьба з деградацією земель входять до 17 цілей сталого розвитку світової спільноти на 2015–2030 роки, прийнятих світовими лідерами на Саміті ООН у вересні 2015 року.

Ціль 2 формулюється у цьому документі так: «Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства». Її виконання складається з десятка пунктів, зокрема:

  • «збільшити інвестування, у тому числі шляхом активізації міжнародного співробітництва, в сільську інфраструктуру, сільськогосподарські дослідження»;
  • «до 2030 року забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування й упровадити методи ведення сільського господарства, які дозволяють підвищити життєстійкість і продуктивність та збільшити обсяги виробництва, сприяють збереженню екосистем (…) і поступово покращують якість земель та ґрунтів»;
  • «до 2030 року подвоїти продуктивність сільського господарства і доходи дрібних виробників продовольства, зокрема (…) фермерських сімейних господарств, у тому числі шляхом забезпечення гарантованого та рівного доступу до землі, інших виробничих ресурсів і факторів сільгоспвиробництва, знань, фінансових послуг, ринків і можливостей для збільшення доданої вартості та зайнятості в несільськогосподарських секторах».

Яким чином згадані тут поняття (наприклад, «покращення якості земель та грунтів, зростання продуктивності і доходів дрібних виробників, рівний доступ до землі та фінансових послуг) пов’язані із запровадженням ринку землі – див. в інших матеріалах в рубриці «Аграрії».

У цілому ж шлях до підвищення ефективності агросектору економісти вбачають у підвищенні ефективності управління земельними ресурсами. Серед факторів, які впливають позитивно на економіку в цілому та агросектор зокрема, - відкриття ринку сільгоспземель. Це тоді, коли земля (яку називають «нашим багатством») перестає бути «мертвим капіталом», який лежить в «панчосі», і стає потужним важелем розвитку економіки. Саме на оцінках такого впливу і базуються прогнози. Вони можуть враховувати різну сукупність факторів, а відтак – відрізнятися, однак позитивний ефект відзначається усіма економістами (мова не йде про політиків).

Читаючи прогнози, важливо брати до уваги, чи стоїть за розрахунками методика, а чи це результат фантазії або компіляції цифр.

Економічні прогнози щодо необхідності відкриття ринку сільгоспземель

Щорічний економічний ефект — близько 1,5 млрд доларів.

За оцінками Світового банку, у вас величезний потенціал. Якщо ринок землі буде відкритий, щорічний економічний ефект для України становитиме близько 1,5 млрд доларів у формі додаткових інвестицій, доходів власників землі і так далі", – зазначив співголова Стратегічної групи радників з питань реформ при Кабінеті міністрів Іван Міклош.

Плюс 12,5% до ВВП за 10 років.

Як зазначається у звітах Світового Банку, краща земельна та сільськогосподарська політика може збільшити продуктивність сільського господарства і додати близько 12,5% до ВВП упродовж найближчих 10 років зі значним підвищенням доходів серед бідних сільських домогосподарств. Також, за оцінками МВФ, надходження від податку на нерухоме майно легко можна збільшити на суму, еквівалентну 0,6% ВВП, що, своєю чергою, допомогло б у наданні послуг на місцевому рівні та спонукало б до ефективного використання землі.

Оренда: встановлення ринкових ставок.

Експерти погоджуються, що вартість оренди землі с/г призначення в Україні зараз є нижчою, ніж могла би бути, якби було усунені викривлення на ринках землі та інших факторів виробництва. До таких недоліків належать мораторій на продаж землі, поганий доступ до капіталу, роздрібнення земельної власності тощо.

Хто виграє. Очевидний висновок полягає в тому, що від можливості продажу землі виграли б не лише ті, хто продав би свою землю, а й ті, хто збереже її у власності. Якби ринки факторів виробництва працювали нормально, вартість оренди сягала б 455 дол./га, але станом на 2016 вона становила лише 37 дол./га, що в 11 разів нижче від потенційної вартості, – вважають аналітики.

Є підстави вважати, що саме прогнозоване підвищення орендної плати після скасування мораторію непокоїть агровиробників – вони бояться додаткових витрат і, відповідно, зниження прибутків. Однак економічні розрахунки, як не дивно, свідчать про інше. 

Плюс 72% продуктивності в с/г.

Питання «Хто виграє від запровадження ринку землі» та встановлення прозорих правил гри в агробізнесі вивчалося економістами. Як виявилося, від усунення ринкових деформацій (передовсім: зняття обмежень з ринку землі, надання рівного доступу до банківського кредитування) дозволить підвищити продуктивність сільського господарства у середньому на 72%. Понад це: найбільше зростання продуктивності очікується для найменших фермерів (таких в Україні найбільша кількість, 42,1%, і обробляють вони найбільші площі – 19,9 млн га), а не для агрохолдингів, як прийнято вважати. Такого висновку дійшли автори дослідження «Неоптимальне розміщення ресурсів, динаміка утворення й закриття ферм та продуктивність сільського господарства в Україні», презентованого на цьогорічній конференції Світового банку.

Хто виграє. Збільшення продуктивності – збільшення прибутків для виробника. Виграють усі агровировиробники. Однак для малих фермерських господарств це не лише зростання доходів, але й можливість закріпитися на ринку.

Плюс $1000 прибутків з 1 га.

Про розмір недоотриманих прибутків через незахищеність прав орендарів свідчить дослідження українських аналітиків. У ньому порівнюється різниця у доданій вартості між багаторічними культурами та їх найбільш вірогідною альтернативою серед однорічних (олійними) – прибутковість виробництва у 2012 становила $1770 і $770 з 1 га відповідно, тож втрати становлять близько $1000 з 1 га. За період 2004—2012 Україна втратила до 43 000 га площ багаторічних рослин, тобто щороку Україна втрачає близько $43 млн доданої вартості лише через недостатнє інвестування у багаторічні культури. Обсяги втрат збільшує та ж проблема з інвестуванням і у виробництво молочної продукції, овочівництво, обладнання для теплиць і системи зрошения.

Хто виграє. Виробники, які інвестуватимуть в багаторічні культури, тваринництво, переробку, вирощування органічної продукції – та отримуватимуть вищу додану вартість.

Серед причин – такі: (а) дешево орендувати більшу кількість земель вигідніше, ніж вкладати кошти у підвищення продуктивності виробництва, (б) вкладати кошти небезпечно через відсутність визначеності в орендаря щодо продовження оренди, (в) отримати кошти на розвиток можна було б під заставу землі – але за умов мораторію її заставляти не можна.

Можливості: 20 років здавати в оренду – чи продати?

Справжню вартість сільсгоспземель зможе виявити тільки ринок, якого поки що нема. Але прицінитися можна і зараз. На підставі розрахунків аналітики демонструють, що на перших порах після скасування мораторію в більшості випадків вартість сільгоспземель коливатиметься в межах $1000/га. Це означає, що, продавши землю, власник (за бажання) зможе одразу отримати кошти, які він міг би отримувати, здаючи цю землю в оренду (за нинішніми цінами) понад 20 років. Якщо власнику за 70 – бажано, щоб він мав вибір зараз.

Хто виграє. Власники паїв – причому незалежно від того, продаватимуть вони свою землю, чи здаватимуть в оренду.

$100 млрд за 10 років.

За розрахунками аналітиків Easy Buisness, запровадження відкритого ринку землі дозволить отримати значний економічний ефект, у якості приросту ВВП, іноземних та внутрішніх інвестицій, додаткових податкових надходжень до центрального та місцевого бюджетів. Цей ефект співставний із нинішнім річним ВВП України (близько $90 млрд.) – до $100 млрд. у наступні 10 років.

Хто виграє. Споживання (землевласник стає приріст доходів – приріст споживання, інвестиції в розвиток бізнесу, держава – частина тіньового бізнесу виходить з тіні.

2 млрд грн. за рік недоотримують бюджети через існування тіньового ринку землі.

Тіньовий ринок сільськогосподарських земель в Україні давно діє. І за приблизними розрахунками експертів, станом на цей рік у 2017 році, він становитиме десь 10-12 млрд грн. Уряд порахував, що від тіньового ринку державний та місцеві бюджети недоотримують до 2-х мільярдів гривень за рік.

* * *

Тут наведено лише частина прогнозів, які стосуються різних аспектів функціонування земельних відносин та агросектору. Однак в основі і цих, і інших лежить оцінка впливу одних і тих же факторів: приріст доходів – приріст споживання, збільшення інвестицій в розвиток бізнесу, вихід з тіні операцій із землею тощо.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/