Як на Чернігівщині відбувається процес усунення із суспільного, політичного й правового життя залишків комуністичної ідеології? Чи виконується (і як) Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки»?
Про це 24 грудня розповіли журналістам радник голови обласної державної адміністрації з питань декомунізації Василь Чепурний, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко та співробітник цього інституту Сергій Горобець.
У населених пунктах Чернігівщини позбавляються від тоталітарної минувшини досить складно, але цей процес невідворотний, вважає Василь Чепурний...
— Даний Закон України прописаний дуже чітко. Він цілком однозначно встановлює умови та терміни декомунізації, а також відповідальність за їх порушення. Тож сільські та міські голови, які затягують чи саботують процес, відповідатимуть за свої дії перед законом, — зазначив Василь Чепурний.
Він розповів, що з 64 населених пунктів, назви яких підлягають під дію Закону про декомунізацію, лише в десяти селах не проведено відповідні громадські слухання. У переважній їх більшості або зовсім немає населення, або проживає до 10 осіб. Тому питання громадського обговорення у таких селах — майже формальність.
Як виявилося, у м.Щорс – найбільший пам’ятник Леніну з усіх, що були (і є) в Україні. До того ж у місті відтепер, як і в Києві, є вулиця Банкова – це історична назва. Про це повідомив Василь Чепурний.
Серйозніші проблеми існують там, де громада не усвідомила необхідність перейменування або не дійшла спільної думки щодо нової назви. Наприклад, мешканцям Свердловки Коропського району не подобається історична назва їхнього села — Псарівка, а село Сильченкове, що на Талалаївщині, не може повернути собі історичної назви, бо вона співпадає з назвою районного центру — Талалаївка. Подібних проблем в області ще кілька. Проте вони мають бути вирішені вже найближчим часом, адже до 21 лютого наступного року Верховна Рада має прийняти рішення про зміну назв населених пунктів.
Деякі керівники місцевих громад по-своєму розуміють Закон про декомунізацію і вигадують різні способи, аби зберегти комуністичні назви.
− Процес декомунізації хоча й проводиться в Україні демократично, проте він має бути витриманий у рамках Закону. Обговорювати на громадських слуханнях потрібно варіанти нової назви населеного пункту, а не саму можливість перейменування. Альтернативи перейменуванню немає! Цього вимагає закон і він є обов’язковим для виконання — наголосив представник Інституту національної пам’яті України в Чернігівській області Сергій Бутко.
Крім того, за законом про декомунізацію, підлягають демонтажу пам’ятники діячам радянської доби та елементи архітектурного декору, що містять радянську символіку. Всього ж на Чернігівщині 149 меморіальних об’єктів потрібно зняти з обліку, 84 – демонтувати, 95 – перейменувати. Тридцять шість пам’ятників Леніну в області вже вилучені з державного реєстру пам’яток і мають бути демонтовані.
— Реалізація цього Закону, зміна топонімів, позбавлення від пам’ятників ворогам української державності — питання національної безпеки, — підкреслив співробітник Інституту національної пам’яті України Сергій Горобець. Відтак мають бути дотримані всі терміни та вимоги законодавства.
А тим часом, Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко 24 грудня підписав розпорядження про перейменування вулиць міста, які підпадають під дію Закону «Про декомунізацію».
Назви вулиць були запропоновані комісією з упорядкування найменувань вулиць м.Чернігова.
Таким чином, девять вулиць Чернігова повернуться до свої історичних назв:
вулиця Антонова-Овсiєнка В. А. – вулиця Успенська;
вулиця Бєлiнського – вулиця Єлецька;
вулиця Борисенка – вулиця Громадська;
вулиця Воровського – вулиця Хлібопекарська;
вулиця Комсомольська – вулиця Реміснича;
вулиця Муринсона – вулиця Воскресенська;
вулиця 18-го Партз’їзду – вулиця Цегельна;
вулиця Гліба Успенського – вулиця Іллінська;
вулиця Чапаєва – вулиця Костомарівська.
У відповідність до норм українського правопису будуть приведені назви наступних вулиць та провулків міста:
вулиця Василькова – вулиця Волошкова;
вулиця Землянична – вулиця Сунична;
вулиця Кузнечна – вулиця Ковальська;
вулиця Лiсна – вулиця Лісова;
вулиця Музикальна – вулиця Музична;
провулок Музикальний – провулок Музичний;
вулиця Овражна – вулиця Ярова;
провулок Овражний – провулок Яровий;
вулиця Профрад – вулиця Профспілок;
вулиця Рiчна – вулиця Річкова;
вулиця Робоча – вулиця Робітнича;
вулиця Розсвiтна – вулиця Світанкова;
вулиця Рябінова – вулиця Горобинова;
вулиця Сиренєва – вулиця Бузкова.
Відповідні роботи по перейменування Атрошенко поклав на Управлінню житлово-комунального господарства міської ради.
Дане розпорядження набирає чинності з моменту його оприлюднення (не пізніше як за 10 днів).
