Вівторок, 21 Серпень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Військовика не хотіли звільняти зі служби. Ось що було далі

Військовика не хотіли звільняти зі служби. Ось що було далі


На сьогоднішній день досить часто в повсякденному житті порушуються конституційні права та свободи громадян. Як діяти в такій ситуації, якщо порушується право на звільнення з військової служби у Збройних силах України після закінчення контракту?

Наведу приклад успішного вирішення справи чоловіка, який звернувся до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з питанням захисту його прав у справі щодо його звільнення з військової служби у запас у Збройних Силах України, по закінченню контракту.

Центром було видано доручення 1-108\18 від 19.02.2018 року, на підставі якого призначений адвокат Вадим Акуленко, він представляв інтереси клієнта в суді.

Позовні вимоги мотивувались тим, що військовослужбовець прослужив за контрактом 18 місяців з моменту його укладення та не виявив бажання продовжувати службу в Збройних Силах України, оскільки набув права на звільнення з військової служби.

Представник відповідача у строки, встановлені судом надіслав позов, в якому вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що з 07.01.2018 до дня набрання чинності нових змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», звільнення такої категорії військовослужбовців законодавством не врегульовано та тимчасово призупинено.

Судом було встановлено, що 26.10.2010 року між військовослужбовцем та Міністерством оборони України був укладений контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Контракт є строковим та укладається на п’ять років.

Наказом командира військової частини від 17.06.2016 №137, відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовослужбовцю продовжено строк військової служби за контрактом з 17.06.2016 року до видання Указу Президента «Про демобілізацію» з наданням часу для оформлення документів та прийняття рішення щодо укладення нового контракту.

В лютому 2018 року позивач звернувся до командира військової частини із рапортом, в якому повідомив, що у зв’язку із закінченням строку контракту не бажає продовжувати військову службу.

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, у зв’язку із закінченням строку контракту.

Закінчення терміну дії контракту є підставою для його розірвання, у випадку якщо сторони не виявили бажання щодо укладення нового контракту, при цьому можливість продовження строку дії контракту на проходження військової служби понад встановлений строк в односторонньому порядку законодавець пов’язує виключно з настанням особливого періоду.

Особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації , а в разі оголошення стану війни- воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Дія особливого періоду, під час якого допускається продовження строку контракту, обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом військової частини від 17.06.2016 № 137, відповідно до вимог частини 9 статті 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», солдату військової служби за контрактом, дію контракту було продовжено понад встановлений строк на період до видання Указу Президента «Про демобілізацію», з 17.06.2016, тобто право на звільнення позивач набув 17.12.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, 10 травня 2018 року Чернігівський окружний адміністративний суд вирішив позов задовольнити повністю та визнати протиправною бездіяльність командира військової частини, що виразилась у порушенні права на звільнення з військової служби у Збройних Силах України, по закінченню контракту.

Також, суд зобов’язав прийняти рішення командиром військової частини щодо звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту «а» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» з урахуванням підпункту «і» пункту 1 частини восьмої ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

За отриманням правової допомоги можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Чернігів, пр. -кт. Миру, 49-а, тел: (0462) 77-43-58 та (0462) 77-51-68.

Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Оксана Мурашко,

головний спеціаліст відділу Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/