Воскресенье, 6 декабря 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Війна за ресурси у лісогосподарській сфері триває на Чернігівщині


Те, що відбувається в останні роки у лісогосподарській сфері Чернігівщини, інакше як війною за ресурси не назвеш. У створеній всього рік тому Асоціації деревообробників амбіційно звинуватили держлісгоспи у тому, що вони продають деревину за межі області. Через це її начебто не вистачає місцевим переробникам. В обласному управлінні лісового та мисливського господарства подібні звинувачення вважають абсурдними, оскільки з понад 200 учасників аукціонів із продажу деревини майже 80 відсотків – місцеві. Державні лісівники вважають, що на Чернігівщині деревини більш, ніж достатньо. Потрібно лише встановити зрозумілі й однакові для всіх правила гри. Коротко кажучи, змусити військові та аграрні лісгоспи продавати деревину прозоро, як це роблять у державних лісових господарствах. 

Агролісгоспи переорієнтовують ринки

Чернігівщина є одним із лідерів серед інших регіонів України за лісистістю. Більше п’ятої частини краю вкрито лісами. Якщо врахувати, що ліси за своїм призначенням значною мірою виконують водоохоронні, полезахисні, оздоровчі функції та мають обмежене експлуатаційне значення, то багатство зеленої скарбниці Чернігівщини важко переоцінити. Лісова галузь давно стала реальним сектором економіки, тому й не дивно, що перерозподіл фінансових потоків був лише питанням часу.

Нині у війні за лісові ресурси Чернігівщини частина приватних деревообробних та лісозаготівельних підприємств протиставила себе державним лісгоспам. Звинувачення на їхню адресу стосуються ринків збуту деревини. Державні лісгоспи звинувачують у тому, що вони продають власну деревину за межі Чернігівщини. Мовляв, через це місцевим переробникам не вистачає деревини.

У Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства подібні звинувачення вважають абсурдними. За словами головного інженера обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кириченка, на відкритих торгах із продажу деревини з понад 200 учасників майже 80 відсотків – це місцеві деревообробники.

По суті, державні лісгоспи – єдині учасники лісогосподарського ринку, які збувають свою продукцію через аукціони. Однак це не заважає невеликій кількості приватних деревообробних підприємств звинувачувати держлісгоспи у тому, що вони продають свою деревину не тим. Натомість державні лісівники переконані: деревини не вистачатиме ніколи, оскільки немає єдиних правил торгів.

lis-2Відомо, що окрім Чернігівського ОУЛМГ, значна частка лісів належить комунальним підприємствам, що входять до структури «Чернігівоблагролісу». Для порівняння: державним лісгоспам Чернігівщини належить 417 тисяч гектарів лісів, КП «Чернігівоблагроліс» не надто вже і відстає, йому належить понад 200 тисяч гектарів! Власне, в структурі цього комунального підприємства, що підзвітне Чернігівській обласній раді, кілька місяців тому відбулася невелика революція. Депутатський корпус обласного муніципального органу після невеликого скандалу переконливою більшістю голосів звільнив багаторічного керівника Івана Донця. За його керівництва КП «Чернігівоблагроліс» так і не стало прикладом прозорого господарювання. Так, зі всіх 17 агролісгоспів в одному лише КП «Борзнянський агролісгосп» виставляли деревину на аукціон. Новоспечений керівник КП «Чернігівоблагроліс» Сергій Бойцун на одній із останніх нарад також не погодився виставляти заготовлену деревину на відкриті торги, посилаючись на те, що наразі триває інвентаризація в усіх 17 комунгоспах, підлеглих облагролісу. Яким чином інвентаризація стосується економічної діяльності — не пояснив.

Насправді ж усі агролісгоспи Чернігівщини розривають стосунки з місцевими переробниками і переорієнтовують ринки збуту на Вінниччину, звідки й приїхав новий керівник «Чернігівоблагролісу». Прозорістю збуту деревини в комунгоспах і раніше не пахло, а нині й поготів. Військові лісгоспи взагалі – в тіні! Що там відбувається насправді, ніхто знати не знає.

Хто вони – бунтівні переробники?

Якщо позиція державних лісгоспів та «Чернігівоблагролісу» є зрозумілою, то позиція так званих переробників, які, власне, і підіймають бучу довкола аукціонів, зрозуміла не повністю. Аби з’ясувати, чого вони хочуть насправді, варто провести хоча б поверхневий аналіз економічної діяльності цих підприємств. Для прикладу, ТОВ «Ваннеса», де-факто, є посередником між місцевими скуповувачами деревини та турками.

ліс
У Корюківці вони здійснюють поверхову переробку сировини, переробляючи деревину на обрізну дощечку та бруси. Реальне ж завдання таких фірм, як «Ваннеса», – експорт деревини за кордон. На відміну від тих самих державних лісгоспів, уряд справно відшкодовує приватним експортерам ПДВ. Для прикладу, за 10 місяців поточного року держава відшкодувала ТОВ «Ваннеса» 19 мільйонів 705 тисяч гривень ПДВ. ТОВ «Анатолія Ліс» відшкодували ПДВ у розмірі 2 мільйони 189 тисяч гривень, ТОВ «Грін Форест Індастрі» отримало відшкодування в розмірі 1 мільйон 179 тисяч гривень. Усі ці фірми, яких загалом нараховується 19, входять в Асоціацію лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівдеревпром».

Завдання Асоціації – лобіювання інтересів крупних приватних експортерів лісу. Для того, щоб це довести, не потрібно бути великим економістом. Асоціацію деревообробників було створено у 2015 році, а очолює її попередній керівник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Лозицький. Валерій Григорович – ініціатор більшості кабінетних нарад, на яких він відкрито виступає за фактичне послаблення позицій держлісгоспів.

lis-4Приватна Асоціація намагається зобов’язати державні лісгоспи звітувати перед ними за всю заготовлену деревину. Але приватним компаніям і цього замало. Вони хочуть, аби ціна на деревину залежала не від ринкових цін, а від їхніх забаганок. Бо ж якщо, наприклад, усунути закупівельників з інших регіонів країни, то зменшиться ціна на деревину, а отже – і надходження до бюджетів усіх рівнів. Порівнюючи соціальну відповідальність приватних та державних підприємств, можна навести наступну статистику. Те ж таки ТОВ «Ваннеса» сплатило за 10 місяців поточного року 972 тисячі гривень до зведеного бюджету. А ДП «Корюківський держлісгосп» та ДП «Холминський держлісгосп» сплачують по 20 мільйонів гривень щороку і утримують до півтисячі працівників. Усі держлісгоспи мають власну переробку, але переробляють деревину найнижчої якості, оскільки кращу деревину продають на аукціонах і відправляють на експорт, заробляючи валюту для держави, яка забирає в них 75 відсотків від отриманого прибутку.

Всіх – у рівні умови!

За словами начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Пивовара, лісогосподарськими підприємствами обласного управління лісового та мисливського господарства за 9 місяців минулого року було внесено до державного і місцевих бюджетів та до Пенсійного фонду платежів у сумі 170 мільйонів 423 тисячі гривень, а в нинішньому році – 227 мільйонів 407 тисяч гривень, що склало 133,4 відсотка до відповідного періоду минулого року. Зважаючи на загальнонаціональні показники падіння економіки, показники зростання вражають. І це не зважаючи на те, що Уряд відшкодовує державним лісгоспам ПДВ лише частково. На відміну від приватних деревообробних та лісозаготівельних підприємств…

lis-5Насправді ж населення має непокоїти те, що практично в кожному селі стоять пилорами. Порахувати їх неможливо. Тож чи вистачить лісів при такому розкладі – невідомо. Власне, і ті фірми, що гордо іменують себе переробниками, назвати такими важко. Про них найбільш влучно висловилася на одній із нарад заслужений лісівник України багаторічний директор ДП «Семенівське лісове господарство» Олександра Дудко. Вона заявила про те, що справжньої переробки деревини на Чернігівщини не існує! Ті, хто себе такими вважають, тягнуть хіба на пилорамників.

Аби розрядити напружену атмосферу та навести лад у лісогосподарській сфері, в Чернігівській обласній раді ініціювали розробку проекту регіональної Програми комплексного розвитку лісового господарства в Чернігівській області на 2017—2021 роки. У Програмі мають бути враховані інтереси місцевих деревообробників та визначені заходи для поглибленої переробки лісосировинних ресурсів краю. Підготовкою документу займається робоча група, очолювана депутатом обласної ради та директором ДП «Холминський держлісгосп» Олександром Демченком. Аби деревини вистачило всім, як того хочуть в Асоціації деревообробників, потрібно встановити для всіх лісогосподарських підприємств єдині правила гри. Деякі депутати, зокрема представник аграріїв Юрій Болоховець, виступають за те, щоб військові та агролісгоспи виставляли всю заготовлену ними деревину на аукціони і продавали її прозоро, як це роблять держлісгоспи. Наскільки це реально і чи не втрутяться в процес підготовки комплексної програми приватні фірми, покаже найближча сесія облради. Зрештою, останнє слово за обранцями. 

Віталій НАЗАРЕНКО, «Чернігівщина»


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/