Суббота, 24 октября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Усі вони були чиїмись. Чому й досі у Чернігові немає притулку для тварин


Притулку для тварин у Чернігові не буде — і не планувалося.

Про це у відеосюжеті Національної телекомпанії України (Чернігівська регіональна дирекція) — Сівер-центр.

Відповідальні посадовці і волонтери просять не плутати поняття. У Чернігові будують Пункт перетримки тварин — не постійної, тимчасової. В чому ж принципова різниця і як скоро одні люди перестануть переживати, а інші дратуватись через чотирилапих безхатченків?

У кожного із них своя історія. Наприклад, Куся чекала на диво у Різдвяному вертепі на Красній площі Чернігова. Тепер чекає на нього на тимчасовій перетримці  після стерилізації у зооволонтерів.

Інна Лучкіна, зооволонтер ГО «Щаслива доля»: «Я передерживала на кухне у себя по несколько собак, пока квартира не пришла в такое состояние… Невозможно крупных собак передерживать на кухне. Так не должно быть».

Не повинно бути так, що домашні тварини опиняються на вулиці. Пірата намагались пристрелити, бо у нього «вийшов термін собачої служби». Недостреленого пса-дідуся підібрали волонтери. Тепер він доживає свого зрадженого людьми віку на перетримках, де таких, як він, з сумними історіями,  по 20-30: з травмами, хворобами і після стерилізації. У квартирах, підсобках, гаражах і сараях вони разом зі своїми опікунами-людьми чекають, поки у Чернігові нарешті побудують Пункт перетримки тварин. І волонтери, і відповідальні чиновники просять не плутати його з притулком, у якому тварину можна залишити назавжди.

Ярослав Куц, начальник управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради: «Спійману тварину спостерігають чотири дні, миють, щеплюють, стерилізують, залишають на післяопераційний період, працюють, щоб комусь віддати її, якщо це не відбувається — відпускають назад».

Пункт перетримки почали будувати на околиці Чернігова у минулому році. Ситуація із безпритульними тваринами не стала б критичною, якби це зробили як мінімум років п’ять тому, кажуть волонтери, — прохання допомогти вони отримують щодня.

Марина Постол, зооволонтер ГО «Зоошанс»: «Агрессивных на улицу выпускать не будем, будем искать им место — например, для охраны территории. Есть у нас звонки — нужна злая собака, будет жить в вольере, но чтоб на территорию никто не зашел. Животным добрым и социализированным будем искать хозяев».

Зараз будівництво міськрада призупинила — переробляють старий проект після того, як керівник «Зеленбуду» Роман Старіков, якому підпорядковуватиметься пункт, побув у подібних в інших містах.

Ярослав Куц: «Все, що уже побудовано, залишиться — ми просто змінимо конфігурацію будиночків, змінимо вольєри — робимо карантинні вольєри теплі, бо чотири дні  тварина має бути у теплому вольєрі під наглядом. У тому проекті після операції тварина мала бути віднесена на вулицю одразу, а як у десятиградусний мороз?».

Добудувати пункт в управлінні ЖКГ обіцяють за півроку. Одразу після цього безпритульні котики і собачки з вулиць не зникнуть, але поступово їх ставатиме менше

Марина Постол, зооволонтер: «Если стерилизация будет в большом объеме, а не как сейчас, на что нас хватает, будет этот центр построен с передержкой на большое количество животных, то зачистка районов пройдет везде и будет купироваться приход новых собак и размножение».

Героїню цієї соціальної реклами, яка просить стерилізувати її, разом із кошенятами в поліетиленовому пакеті, замотаному скетчем, викинули у смітник.

279 тисяч гривень — по 23 тисячі на місяць — виграв у бюджеті участі проект  «Стерилізація безпритульних тварин», який запрацює після підписання тристоронньої угоди між його авторами, управлінням ЖКГ та ветклініками. Але невикористані гроші в кінці року «згорять»,  а самі волонтери не справляться з відловом та післястерилізаційною перетримкою майже 1000 тварин. Тому просять, аби люди не були до них байдужими — адже це не коштуватиме нічого, крім турботи.

Інна Лучкіна, зооволонтер ГО «Щаслива доля»: «По каждому стерилизованному животному  делается акт выполненных работ с расходниками — наркоз, нитки и все такое — стерилизованные животные оплачиваются из бюджетних денег».

Диво, на яке чекає Куся, — звичайно ж, добрі руки, які заберуть її собі. І вони уже знайшлися для цієї колишньої безпритульної руденької кішки, поки ми готували сюжет.

А ось ця такса  — домашня, просто господарі відпускають її на самовигул.  Вона бігає із своїми безпритульними друзями, ніби нагадуючи — всі вони колись були чиїмись.

Автор матеріалу: Ольга Конопацька-Плєхо


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/