Як не дивно, сьогодні в російськім Ростові нерідко можна побачити автівки з українськими номерами. Неприродний вигляд мають тут, на дорогах агресора, автознаки із синьо-жовтою смужкою.
Але в Ростові це, здається, найбільш поширені закордонні номери!
Придивившись, однак, зрозумієш, що ці представники України приїхали з Донеччини та Луганщини (регіональні коди — АН і ВВ). Місцями особливого тяжіння для донецько-луганських прибульців є великі торгові центри Ростова. Очевидно, робити закупівлі в «народних республіках» якось невигідно.
Тільки чому номери українські? Адже в окупованому Донбасі загарбники завзято створюють атрибути місцевої державності: саморобні поштові марки, паспорти, автомобільні номери. Бутафорія має довести підлеглому населенню та всьому світові, нібито «республіки» справжні. Або те, що вони — вже майже Росія, бо номери зроблені на зразок російських, тільки із власною символікою.
Проте навіть у найближчому тилу окупованих територій, у Ростові, ці номерні знаки досі зустрічаються значно рідше від довоєнних українських АН і ВВ.
Іноді в Ростові можна побачити також український номер, на якому рукою водія — нетерплячого прибічника «русского міра» — синьо-жовтий прапорець заліплений «деенерівським», «еленерівським» і навіть російським.
Схоже, така пістрявість, посіяний безлад задовольняють агресора.
С. ПОТОЙБІЧНИЙ, м. Ростов-на-Дону
