Четвер, 18 Липень 2019   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

У минулому житті вона була лелекою...


Поранений лелека знайшов прихисток у добрих людей

Поранений лелека знайшов прихисток у добрих людей

Є в Бахмацькому районі на Чернігівщині село Рубанка. А в нім живе цікава людина. Це неповторна Лінда Іванівна Максимчук. Її місцеві жителі називають лелечою мамою. Чому? А тому, що вона до безтями любить лелек, а вони її. Так вже, мабуть, заведено в природі, що хтось кимось опікується, що між істотами часом виникають дуже цікаві стосунки.

Лінда Іванівна не любить про себе говорити. Вона багато вистраждала у своєму житті. Народилась у фашистському концтаборі. Одне це багато про що свідчить. Тому, мабуть, Лінда Іванівна так щиро співчуває всьому живому, що потрапило у біду, потерпає від болю тощо.

І так вже сталося, що цій чудовій жіночці у реальному земному житті судилося стати лелечою мамою, лікарем, вихователем, берегинею.

Чомусь до неї на подвір’я потрапляють покалічені або хворі птахи. І вона їм допомагає. Буває, що лелеки живуть у неї досить тривалий час, а потім відлітають у вирій. А коли знову повертаються, то обов’язково провідують.

Мешканці села знають доброту і лікувальні здібності Лінди Іванівни. І несуть знайдених хворих птахів. Був і такий випадок у лелечої мами. Якось завітали до неї двоє мужчин і запропонували за великі гроші продати їм лелеку для виготовлення з нього опудала. Лінда Іванівна сказала, що лелеки немає, що він полетів від неї. Чоловіки не повірили. Нахабно пішли обшукувати сараї, город, подвір’я. А Бусик, відчувши, що по його душу прийшли, так заховався, що й людям можна в нього повчитися.

Хворих птахів жіночка лікує тільки їй відомими засобами, готує їжу таку, що, як кажуть, лелек «за вуха не відтягнеш».

Мабуть, у минулому житті Лінда Іванівна була лелекою. Тому душею й серцем розуміє цих крилатих створінь.

Був і такий випадок, коли зграя лелек запросила її, щоб вона надала допомогу у похованні свого товариша. Лінда Іванівна ховала мертву птицю, а лелеки стояли навкруги і жалібно дивилися на обряд.

«Про лелек, — каже Лінда Іванівна, — можна розповідати дивовижні речі,  люди можуть подумати, що це фантастика, але ні. Я знаю життя цих птахів і щаслива, що саме мене вони обрали своєю рятівницею.

Ось такі явища з життя людей і тварин відбуваються у нашому Бахмацькому краї.

Ліана ЛЕЩЕНКО, Бахмацький район


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/