Воскресенье, 25 октября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

У Чернігові планують створити фільм про розстріл п’яти тисяч ромів


Марина Адамівна Казанська – один з яскравих і талановитих лідерів ромської (циганської) громади на Чернігівщині, керівник знаної громадської організації «Романо дром». Жінка – цікава й ініціативна, з нею завжди є про що поспілкуватися. Отож, зустрівшись, запитав про справи.

– Плануємо створити фільм і книжку про трагедію, яка сталася в 1942 році в Чернігові, коли на околиці подусівського лісу гітлерівці розстріляли близько п’яти тисяч ромів – мирних громадян, яких звозили з усієї області, – відповіла Марина Адамівна.

– У 2009 році ваша організація подбала про встановлення пам’ятника загиблим ромам…

– Точне місце трагедії допоміг відшукати відомий краєзнавець, почесний громадянин Чернігова Герард Кузнєцов. Коли ми звернулися до нього за допомогою, Герард Олексійович, свідок тих сумних подій, розповів про все, що пережив у роки війни, і показав нам місце розстрілу. Всіх ромів спочатку звозили до в’язниці, а потім розстріляли протягом трьох днів… Там – пагорб завдовжки 25-30 і завширшки 7-8 метрів, де тепер височить пам’ятник. Отож ми вшанували загиблих, і завжди пам’ятаємо про них. Взагалі, це потрібно нащадкам, які повинні знати правду про геноцид циганського народу. Адже ні в чому не винні люди прийняли страшні, нестерпні муки!

– А як ви дізналися про кількість розстріляних?

– Вся інформація зберігається в архівах СБУ. До речі, 2 серпня 2017-го виповнюється 75 років, відколи гітлерівцями скоєно цей жорстокий злочин. Тож ми готуємося до цієї скорботної дати. Започаткували проект зі створення фільму та книги, готуємо виставку. Адже є дуже багато важливих матеріалів, про яких люди ще не знають.

Роми2

Напис на пам`ятнику ромам у Чернігові

– Марино Адамівно, як зараз живуть роми? Скільки їх на Чернігівщині?

– Близько двох із половиною тисяч, хоча точну кількість, самі розумієте, визначити досить складно. Звісно, тепер в Україні, в умовах нинішньої війни та економічної кризи, всім нам живеться непросто… Але роми старшого віку перебувають, в основному, за межею бідності! Вони ж вели кочовий спосіб життя. Більшість із них не вміють навіть читати й писати. Тому їхні пенсії – зазвичай мізерні, а в багатьох немає жодних соціальних пільг. Адже як було? Роми, наприклад, попрацюють зиму в колгоспі та й рушають далі.

– Зрозуміло, ніхто ніяких документів про ту роботу не брав…

– А оскільки люди – ще й неосвічені, їм надзвичайно складно оформити будь-які документи, скажімо субсидію, подбати про інші свої пільги, ходячи по усіляких інстанціях. Тому навіть чимало людей з особливими потребами, ромів, досі офіційно не мають інвалідності. Це – велика соціальна проблема! Близько ста таких людей поважного віку потребують нашої уваги і допомоги. Коли в 1956 році, після сумнозвісного указу Й. Сталіна, ромам заборонили вести кочовий спосіб життя, їм навіть вік у паспортах вказували приблизно.

Наприклад, записували: перша половина такого-то року, як у паспорті моєї мами. Буквально на око визначали, наскільки років людина виглядає, й ось у такий химерний спосіб «фіксували» її вік. Зрозуміло, похибка становила 3-5 років, а то й більше! Тому зараз дуже важко і шістдесятилітнім, бо насправді це – не зовсім точний вік…

– Отже, конче потрібен правовий і соціальний захист!

– Саме тому наша громадська організація «Романо дром» з березня цього року розпочала реалізацію важливого проекту «Платформа для інтеграції ромів Чернігівщини в місцеві спільноти». Нас підтримав Міжнародний фонд EVZ «Пам'ять, відповідальність і майбутнє». Як партнери до нашого проекту долучилися громадська організація «MART» (юридична приймальня якої надає послуги в рамках проекту), та Освітній дім прав людини в Чернігові, який сприятиме нам у проведенні просвітницьких заходів, присвячених темі геноциду ромів. Тобто маємо три напрямки роботи: гуманітарний, правовий та історико-культурний (збереження історичної пам’яті).

– Гуманітарний напрямок – це й турбота про ромів поважного віку?

– Так, забезпечення ромів, народжених до 1945 року, продуктами першої необхідності. А в рамках правового напрямку планується організувати ряд виїзних консультацій із різних важливих питань – у цьому нам і допоможе юридична приймальня ГО «MART». Це буде дієва підтримка представникам усіх ромських громад Чернігівщини, права яких періодично порушуються. Звичайно, в першу чергу, правова допомога надаватиметься людям літнього віку та їх родинам. Також під час цих виїздів документально фіксуватимуться випадки порушень прав людини і дискримінації стосовно ромів. Водночас, відверто спілкуючись із людьми похилого віку, ми записуватимемо інтерв’ю, спогади про їхнє життя, про події в часи нацистських переслідувань (геноцид ромів, місця їхньої примусової праці, історії життя людей в умовах війни) та розповіді про особливості кочового життя… Все це дуже потрібно зберегти для нащадків, доки ще живі очевидці тих буремних подій! Сподіваємося, що цей проект принесе користь усім громадам, де проживають роми, оскільки покращить становище літніх людей і приверне увагу громадськості до їхніх проблем.

– Скажіть, будь ласка, серед ромів – багато біженців із Донбасу?

– Немало… Це – люди з Донецька, Луганська, Горлівки… Дехто з них знову повернувся до визволеного Слов’янська. Але багато родин втратили дах над головою. Є такі біженці-роми і на Чернігівщині. Постараємося все ж дізнатися про них, хоч це – непросто…

Марина Казанська

– Молодь дотримується традицій своїх дідусів і прадідів?

– Аякже! Нашим юнакам і дівчатам – звичайно, легше. Вони практично нічим не відрізняються від своїх ровесників-українців. Навчаються в школах, здобувають вищу освіту. Наприклад, моя старша донька Альона закінчила кооперативний технікум (правознавство), зараз – другокурсниця юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А молодша Анастасія навчається у восьмому класі. Взагалі, роми в Україні

живуть тими ж турботами, що й усі наші громадяни. Ми дуже вболіваємо за свою Батьківщину, щиро любимо її! Інакше й бути не може. Адже це – наш рідний край, наша квітуча земля. Незалежна Україна – наша Вітчизна, і ми – безперечно, справжні патріоти своєї держави. Прикро, що хтось, не знаючи ситуації, вигадує якісь нісенітниці,

– Мовляв, цигани і в Другу світову війну не воювали…

– Неправда! Багато ромів зі зброєю в руках захищали Вітчизну – були льотчиками, танкістами, воювали в піхоті… Все це документально засвідчено й описано в книжках. Навіщо ж вигадувати?! Ми – такі ж люди, як і всі. І я вже розповідала про той жахливий геноцид, від якого загинули тисячі наших людей!.. До речі, й зараз – роми були на Майдані, пліч-о-пліч з українцями. Серед Героїв «Небесної сотні» є й представник ромської національності зі Львова, котрий загинув, відстоюючи демократію та свободу, європейський вибір України. А коли почалася ця війна на сході нашої держави, роми також пішли захищати Україну (дехто загинув на Донбасі), й тепер мужньо служать в АТО. Роми з українцями живуть у мирі та злагоді, адже ми всі – громадяни нашої Батьківщини!

Спілкувався Сергій Дзюба. На першому фото: Пам`ятник ромам у Чернігові

 


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/