Вторник, 18 20 февраля20   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Росіянину-сибіряку, який захищав Україну, відкрили пам’ятник


У Чернігові 10 жовтня 2015 р. відкрили пам`ятник Герою України, росіянину Сергію Харитонову, який загинув на Сході нашої держави, захищаючи незалежність та свободу Вітчизни.

Навколо Красної площі Чернігова суботнього дня кружляли «весільні» автомобілі – сурмили перехожим про радісну подію. А зовсім поруч відбувалося зовсім інше дійство – протилежне-сумне. Ці різні заходи немов відображали сьогодення – все те, що відбувається нині в Україні. Напевно що і молоді люди, у яких зароджуються сьогодні нові сім’ї, віддячують цих мужнім чоловікам, прізвища яких навічно вкарбовані на меморіальній стелі пам’яті у центрі Чернігова.

S1490067Саме тут, 10 жовтня, у суботу, відбулось вшанування героїв АТО.

У цей же день на кладовищі села Старий Білоус відбулося відкриття пам’ятника Сергію Харитонову, мінометнику 13-го батальйону територіальної оборони, який трагічно загинув 30 січня 2015 року в районі міста Вуглегірськ Артемівського району Донецької області.

S1490068Чернігівці, односельці та побратими Сергія, представники від партії «УКРОП» вклонилися його світлій пам`яті.

S1490074− Сьогодні ми зібралися тут, на цьому святому місці, вшанувати пам’ять наших героїв, − зазначила дружина загиблого бійця Світлана Харитонова, − які віддали своє життя, щоб ми жили з вами у мирі, у вільній країні. І нам треба діяти так, щоб їх смерті не були марними. Мій чоловік Харитонов Сергій Миколайович, командир мінометного підрозділу і всі наші хлопці, які не повернулися з війни, чесно виконали свій обов'язок і стали в стрій небесних ангелів…  Рік тому, коли мій чоловік отримав повістку, сказав: «Я піду, бо що я скажу своїм синам, як я зможу подивитися їм в очі».

S1490071Сергій Журман, колишній в.о. голови Чернігівської облдержадміністрації, голова обласного виборчого штабу партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» розповів стисло про ситуацію, яка відбувалась на початку воєнних дій в Україні, коли він займав владну посаду на Чернігівщині.

Журман− Нелегкі часи припали на долю нашої України. Я пригадую листопадовий день два роки тому на Майдані, − відмітив Сергій Журман. − Такий же був сонячний і прохолодний день. І як нам тоді здавалось, Революція гідності, як її потім назвали, не буде кровопролитною, і те все погане, що існувало тоді при минулій владі, піде в небуття. На превеликий жаль, цього не сталося − услід за кращими синами Небесної сотні, які віддали своє життя за майбутнє України, розпочалася справжня війна. І зараз гинуть найкращі представники української нації на Сході держави, а матері оплакують своїх синів і чоловіків… Маємо надію на те, що війна якнайскоріше припиниться і зацарює у нашому спільному домі мир і спокій, і діти не знатимуть більше, що таке війна та не шукатимуть кращої долі десь за кордоном.

У такі хвилини не повинно бути міжпартійного та будь якого розбрату, бо йдеться про тих, хто воює за рідну країну, свою Вітчизну.

Миргородський (2)− Кожен день, коли я йду на роботу, то проходжу повз цю алею, де розміщені фотографії наших героїв. Вітаюся з ними, як з живими, вклоняюся їм, і не тільки від себе, а й від чернігівської  громади, − зазначив Микола МИРГОРОДСЬКИЙ, перший заступник Чернігівського міського голови. − Наші герої пожертвували своїм життям заради нас з вами. І зараз, коли інші герої захищають нас та Україну на Сході держави, ми повинні все зробити, аби об’єднати зусилля заради миру та єдності, оточити підтримкою та увагою всіх тих, хто не дочекався з війни своїх рідних. В нашій пам’яті  повинні залишатися славні герої, які віддали своє життя. Щоб ми могли жити, вчитися, працювати і радіти кожному новому дню. Ми повинні пам’ятати усіх: і живих, і тих, кого вже немає поруч з нами.

Миргородський (1)Під час вшанування пам’яті загиблих героїв перед присутніми виступила Раїса ШАНСЬКА, мати 35-річного капітана Північного управління Національної гвардії України Андрія Шанського, який загинув 5 вересня 2014 року біля міста Новоазовськ Донецької області.

Шанська Раїса (2)− Сьогодні ми вшановуємо і нашого сина, який віддав своє життя за цілісність на незалежність нашої країни… Ми тут усі зібралися, щоб віддати шану пам’яті тим, хто забезпечив наше з вами спокійне життя тут, у Чернігові. Наші хлопці віддали найдорожче, що є для кожної людини – це життя. І сьогодні вже інші наші сини знаходяться на передовій, йдуть під кулі на захист рідної землі, бо так само як і батьків, Батьківщину свою не обирають. Ми маємо молитися за всіх хлопців, що зараз на передовій. І нехай Господь їх вбереже від ворожої кулі.

Ми можемо лише уявити, якими для наших бійців були останні хвилини їхнього життя. Про що вони мріяли? Про що вони думали? Хто був поряд з ними? Що саме тоді відбувалося там? На цьому наголошувала Оксана Тунік-Фриз. Вона подякувала всім волонтерам за величезний обсяг роботи, який було виконано ними протягом всього періоду ведення бойових дій. «Сьогодні ми відкриваємо пам’ятник справжньому Герою, мужньому чернігівцю, прекрасному батьку двох синів, вояку, який боронив нашу рідну землю і державу від ворога», − підкреслила  Оксана Тунік-Фриз.

Снимок7У період, коли не було жодної інформації з фронту, волонтери відігравали значущу роль між рідними та бійцями, які воювали на Сході країни. Про події, коли українські вояки прийняли бій з ворогом, розповіла керівник жіночої волонтерської сотні Самооборони Чернігова, голова міської  організації партії «УКРОП» Оксана РУБАН.

S1490161Безпосередньо на кладовищі, де похований Герой України, його батько Микола Харитонов подякував усім присутнім за постійну підтримку, яку отримує сім’я загиблого сина.

Батько Микола ХаритоновПам’ятник Герою України Сергію Харитонову освятив священик отець Богдан – сусід та друг загиблого.S1490125Він відправив богослужіння та звернувся до присутніх з короткою промовою. Він висловив співчуття рідним та близьким покійного та зазначив, що церква завжди молиться закликає людей не до кровопролиття. «Ми повинні пам’ятати, що проливаючи кров, ми гнівимо Бога, але це кровопролиття здійснено за нашу віру і Вітчизну нашу», − зауважив отець Богдан.

Демиденко ВолодимирДруг та колега по роботі Сергій Харитонов Володимир Демиденко зосередив увагу на тому, що загиблий – по-національності росіянин, родом із Сибіру, але загинув як Герой за Україну.

− Мені Сергій сниться майже щодня.  Я сам з Уралу. І мій друг – росіянин. Він віддав своє життя за Україну, − поділився наболілим з присутніми Володимир Демиденко і звернувся до дружини загиблого Героя. −  Я впевнений, що у тебе, Світлано, обов`язково будуть онуки, прекрасні, щирі, добрі, яким був і твій Сергій. Нам його, звичайно, буде не вистачати, але він залишив гарну пам’ять про себе у друзів, знайомих, рідних і таким залишиться назавжди в пам’яті всього народу України.

У Чернігівському ліцеї №5 залізничного транспорту прізвище Сергія Харитонова навічно вписане у списки почесних осіб – у 1984-87 р.р. він навчався у цьому закладі.

S1490069

S1490092S1490104S1490108S1490125S1490135S1490157S1490158S1490160S1490161S1490168S1490169S1490181S1490200S1490201S1490203S1490215S1490218S1490219S1490220Батько Микола Харитонов
СнимокСнимок2Шанська Раїса (1)

Сергій ВІТЕР. Фото автора


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/