П’ятниця, 19 Липень 2019   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Реформа чи ребрендінг — рік роботи нової поліції в Чернігові


В лютому 2017 р. виповнилося рівно рік, як в Чернігові запрацювала нова патрульна поліція. Також, в 2016 році в Чернігові, тривав процес переатестації міліцейських кадрів на нових – поліцейських.

Реформа МВС, що стала однією з ключових реформ в Україні і вважаться однією з найуспішніших (принаймні в частині патрульних), мала наблизити правоохоронні структури до європейських стандартів.

Уряд України, взявши на себе зобов’язання перед Європейським союзом в рамках Угоди про асоціацію, проводити реформування в різних сферах, вже в 2014 почав працювати над реформою правоохоронних органів. З метою реалізації заходів з реформування органів внутрішніх справ, Міністерством внутрішніх справ розроблено проект Закону України «Про Національну поліцію».

Завдання щодо розроблення законопроекту «Про Національну поліцію» було передбачено Планом заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку “Україна — 2020” у 2015 році,.

Але, і без європейських вказівок, всім давно була зрозуміла необхідність проведення кардинальних змін в системі МВС. Адже, згідно різних соціологічних досліджень, рівень довіри до міліції ще кілька років тому не перевищував 5 відсотків.

2 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про Національну поліцію», який набрав чинності з 7 листопада 2015 року.

На думку експертів, новий Закон «Про Національну поліцію», насправді, не далеко пішов від старого Закону «Про міліцію».

Закон дещо конкретизував поліцейські заходи, такі, як заходи примусу, превентивні заходи, ніби більш чітко визначив підстави для перевірки документів, огляду, поверхневої перевірки особи, для застосування фізичної сили, спецзасобів, вогнепальної зброї, однак, на жаль, він не вирішив основних проблем, які стосувались саме правозастосування, тобто того, як норми права втілюються на практиці.

«Новий закон так само визначає організаційну структуру, яка у поліції не змінилась. Єдине – зникла судова міліція, а патрульних об’єднали з ДАІ, але всі інші служби, як-то кримінальна поліція, поліція охорони, вказуються у Законі і продовжують працювати. Інша справа, що на рівні закону як раніше, так і зараз не закріплені всі скандально відомі управління: по боротьбі з організованою злочинністю, з економічною злочинністю, з наркозлочинністю – там, де працюють оперативники. Саме в цих органах, в цьому ядрі поліції, відбувається найбільша кількість того негативу, який з нею пов’язаний», — говорить Євген Крапивін, юрист та експерт групи “Поліція під контролем” Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів УМДПЛ.

Нові копи

Публічним результатом реформи, що бачать всі – стали нові патрульні поліцейські. В новій формі, на нових машинах та зовсім з іншими обличчями, ніж попередні предствники ДАІ.

В роботі нової патрульної поліції є свої позитивні і негативні сторони. До позитивів слід віднести повне оновлення складу – в патрульні пішли служити люди не із старої системи. А до негативів – низьку професійну підготовку.

Відзначаючи якість нових патрульних, про недостатню професійну підготовку говорить і громадська активіста Тетяна Романова, що брала участь у комісії по відбору патрульних поліцейських:

«Не раз мала можливість спілкуватись з представниками тодішньої міліції та з представниками теперішньої поліції. І я вам хочу сказати — це дві великі різниці. Зараз же представники поліції в рази вихованіші, привітніші, видно їх старання і наполегливість в роботі, і здається, що люди дійсно на своїх місцях.

Але мають місце прояви непрофесіоналізму. Багато працівників не достатньо знають законодавство, як приймати швидко певне рішення. Водночас, коли проходила атестація, то процес був прозорий і відкритий. Єдине, що результати відбору не завжди залежали від нашої роботи».

Серед гучних інцидентів за участю нових патрульних в Чернігові можна виділити кілька, що стали публічним.

Так, 18 травня ледь не сталася трагедія, коли кілька екіпажів патрульної поліції затримували зловмисників, що крали опалювальні котли в одній з недобудованих поверхівок. Зловмисники вихопили у одного з поліцейських пістолет та почали стріляти. На щастя жертв вдалося уникнути, а злочинці отримали вирок суду.

Інший резонансний випадок пов'язаний з вічною проблемою стихійної торгівлі. Мова про інцидент поблизу Привокзального ринку, який мав місце 28 серпня. Тоді, під час рейду стихійними місцями торгівлі, патрульні наполегливо «закликали до порядку» жінку, яка продавала картоплю. За неї вступився чоловік, який купував у неї картоплю. Між ним та патрульними стався конфлікт. Правоохоронці заламали чоловіка,який отримав легкі тілесні ушкодження. Відео з інцидентом сколихнуло Інтернет. Зрештою, потерпілі звернулися до прокуратури, тепер поліцейським загрожує від 3 до 8 років позбавлення волі.

І якщо перші два випадки набули розголосу в Чернігові, про наступний інцидент дізналися тільки після гучної прес-конференції з політичним присмаком. На початку лютого 2017 року в Чернігові екс-заступник генерального прокурора України Давід Сакварелідзе озвучив інформацію, що 14 прокурорів розслідували діяльність двох патрульних поліцейських з Чернігова, яким загрожує суд за ніби-то перевищення службових повноважень і можливе покарання від 3 до 8 років ув’язнення.

Цей випадок стався ще 1 вересня минулого року коли при виконанні патрульними поліцейськими своїх обов’язків затримали чоловіка, який обмальовував з балончика приватний паркан. Їм довелося застосовувати засоби для затримання особи, в тому числі наручники, оскільки порушник не підкорявся поліцейським. Цей інцидент засвідчили своєю присутністю і керівник патрульної поліції Олександр Леонов, який приїхав разом із заступником. Пізніше затриманий звернувся до відділення внутрішньої безпеки, де написав заяву, звинувативши патрульних поліцейських у перевищенні службових обов’язків.

Загалом на даний момент відкрито 10 проваджень проти поліцейських міста Чернігова щодо перевищення службових повноважень, ствреджує чернігівський правозахисник Олександр Підгорний.

В той же час, позитивних відгуків про роботу патрульної поліції набагато більше ніж негативних. В соціальних мережах чернігівці дякують патрульним за допомогу.

Як колишні міліціонери стали поліцейськими

Патрульні поліцейські — це всього лише одна десята від загальної кількості поліцейських, яку фактично «наростили» на стару систему. Більш масштабний етап реформи — це переатиестація «старих» міліціонерів.

Тут, на думу незалежних експертів, процес фактично був завалений. На місцях залишилися працювати ті ж самі кадри.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ з адміністративно-деліктного права і кримінальної юстиції:

«Якщо говорити про реформу, то за ці два роки є два результати, які ми можемо оцінити: створення патрульної поліції в містах і проходження переатестації. Інших істотних змін я не бачу. Що стосується створення патрульної поліції, то зовні начебто зміни є: набрали понад 12 тисяч патрульних, і систему потрібно розвивати. На переатестації ж було витрачено багато часу, а на виході ми отримали 5 тисяч непереатестованих, і немає гарантії, що їх не буде поновлено через судові рішення. Тому всі експерти сходяться на тому, що проведену атестацію було провалено. З різних причин, але думаю, багато в чому через те, що сам міністр не хотів чесно провести цю переатестацію, були маніпуляції під прикриттям різних керівників з апарату МВС. А якщо є маніпуляції, то, природно, суспільство цим результатам не довірятиме».

Офіційна статистика з відповіді Нацполіції: атестування пройшли 71.828 поліцейських, за висновками атестаційних комісій звільнено зі служби поліції через службову невідповідність 4.160 працівників. Отже, у середньому по країні після проходження атестації звільнили лише 5,8%.

Можна припустити, що з провалом переатестації повязане і зниження довіри українців до реформи поліції. Якщо на початку 2016 року року реформу поліції вважали успішною 42% українців, то в кінці року тільки 28%. А неуспішною — 65%, свідчать дані опитування Соціологічної групи «Рейтинг». Як зазначають соціологи, кількість тих, хто позитивно оцінює цей напрямок діяльності влади, зменшилася з початку року у півтора рази.

Як не дивно, окремі високопоствленні предвники МВС також негативно оцінювали процес переатестації, щоправда провину покладали на представників громадскості,які були в комісії.

У вересні 2016 року після завершення переатестації поліцейського складу в Чернігівській області розгорілося багато дискусій щодо якості проведеної оцінки. Незадоволені переатестацією як керівництво обласної поліції, так і представники громадськості.

Едуард Альохін

Зокрема, керівник поліції в Чернігівській області Едуард Альохін заявляв, що відсотків 20-30 не мали пройти переатестацію. Причиною цього,на його думку, послужило те, що переатестацію проводили саме представники громадськості. Тому переатестація була недосконалою.

«Я розмовляв із багатьма членами комісії, питав: «Чого так мало звільняють?». Відповідали, що в комісіях багато сердешних жіночок, яким було шкода звільняти людину. Мовляв, у них сім’ї, діти» — сказав Альохін.

За першими результатами переатестації особового складу поліції Чернігівщини, 85 відсотків поліціянтів пройшли перевірку. Ще 7 відсотків перевели на вищу посаду, 4 відсотки пішли на пониження. Тобто, загальна кількість особового складу поліції, який після переатестації залишиться працювати, складає 96 відсотків. Що ж до тих, хто не пройшов переатестацію, то майже всі вже подали апеляції на ці рішення та звренулися в суди і були понвлені на посадах. Остаточних цифр по звільнених в Чернігівській поліці не називають, але мова йде про мізеріні 1- 2 відсотки.

Що стосується загальної оцінки роботи чернігівської поліції за останній рік, то думки чернігівців розіділилися практично порівну. Довіряють місцевій поліції повністю або переважно загалом 45% опитаних. Недовіру висловили 44%, а 11% не визначилися з відповіддю. Такі результати опитування «Оцінка думки громади міста Чернігова щодо діяльності місцевої поліції», яке проводилось Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини.

Серед факторів, що впливають на рівень недовіри, чернігівці вказали низьку поінформованість громадян про діяльність поліції, зокрема, про розкриті злочини або успіхи у їх попередженні.

Європейський досвід роботи поліції орієнтованої на громаду

Європейський досвід робти поліції має важливий аспект в застосуванні принципів «Community policing» (Діяльність поліції, орієнтована на громаду). Можна важати, що першим кроком по реальному втіленню цього принципу в України стала робота атестаційних комісій за участю громадскості.

Стандарти поліцейської діяльності, відображені у кількох основних документах. Кодексі поведінки службовців органів правопорядку ООН від 1979 року, Основоположних принципах застосування сили і вогнепальної зброї службовцями органів правопорядку ООН від 1990 року, Резолюції ПАРЄ № 690 (1979) «Декларація про поліцію» від 1979 року, Рекомендації Rec (2001) 10 Комітету міністрів Ради Європи «Про Європейський кодекс полицейскої етики» від 2001 року, Керівних принципах ОБСЄ щодо демократичних основ поліцейської діяльності від 2006 року, рішеннях Європейського Суду з прав людини.

В тому чи іншому вигляді комісії, що формуються за участю громадскост, присутні і в європейській практиці призначеня на посаду поліцейських.

Рішення про призначення на посаду полісмена приймається на підставі і в межах подання відповідної поліцейської комісії, незалежної у своїй діяльності від органів поліції та від органів держави в цілому.

Головне управління поліції Чернігівщини

Необхідність створення поліцейських комісій засновується на рекомендаціях Керівних принципів ОБСЄ щодо демократичних основ поліцейської діяльності. Відмінною рисою демократичних служб поліції визначений ступінь їх підзвітності і сприйняття зовнішнього контролю і перевірок (пункт 84 Керівних принципів ОБСЄ). А в пункті 85 рекомендується надавати інститутам цивільного контролю за поліцією повноважень з надання рекомендацій щодо дисциплінарних заходів чи їх безпосереднє призначення.

В тій чи іншій формі, аналоги поліцейських комісій успішно функціонують, зокрема, в Канаді, Сполученому Королівстві, Бельгії, Чехії, Словенії і т.д.

Як висновкок можна констатувати, що рефрма поліції в частині роботи патрульнх поліцейських, які прийшли на місце ДАІ виглядає дійсно як реформа. А от що стосується більшої частини міліцейських кадрів, то тут просто відбувся ребрендіг – тепер їх почали називати поліцейськими. Наскільки це вплинуло на якість роботи праоохоронців говорити поки зарано, оскільки процес реформування правоохоронних органів ще триває і зачіпає всю ситему , влючно з прокуратурою і судами.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Павло Пущенко, фото Сергія Старченка


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/