Вторник, 20 октября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Про екологічні зобов'язання України перед ЄС: добре це чи погано?


Питання екології в Україні ніколи не були на перших шпальтах видань, окрім надзвичайних випадків. У той же час, в сучасному світі цій проблемі приділяють значно більше уваги ніж в Україні.

Тому не дарма, в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС цьому питанню присвячений цілий розділ. З першого вересня, коли в повній мірі вступила в силу Угода, її шостий розділ, що присвячений екології став для нас чинним і обов’язковим до реалізації.

У той же час в Україні презентовано для громадського обговорення оновлений проект Стратегії екологічної політики до 2030 року. Багато в чому він націлений саме на впровадження необхідних до Угоди екологічних стандартів.

З якою проблематикою працюють в Мінекології?

Коли ми прийшли працювати в складі цього уряду в Міністерство екології, довший час не було політичного лідера, не було міністра, і справді робота трошечки відставала. Але проблема не в відставанні, проблема в рівні усвідомлення пріоритетності цього напрямку. Адже, напрямок охорони навколишнього середовища в порядку денному не тільки суспільства, а й в порядку денному роботи Верховної ради і Уряду. На жаль, ми з цим боремося. І хоча ми цю проблематику вже доволі активізували, але в порядку денному органів української влади це питання потребує більшої активності, – розповів Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

Остап Семерак

Другою проблемою, з якою стикаються в Мінекології, є неефективна система державного нагляду у сфері дотримання законодавства про охорону навколишнього середовища. Нинішній рівень санкцій і покарань є дуже лояльним і, як зазначають експерти, є недостатнім для дотримання чинного законодавства.

Іншою проблемою є дублювання функцій. Ми нарахували сім центральних органів виконавчої влади, які в свої функціях покликані виконувати завдання охорони навколишнього середовища. Ця проблема існує, і в тій концепції реформування Державної екологічної інспекції яку Уряд схвалив влітку цього року, ця проблема теж зафіксована і пропонується до вирішення, – зазначив Остап Семерак.

Крім того, проблемою, як суспільства, так і органів влади відповідно, є неототожнення проблем екології з проблемами охорони здоров'я. А в той же час, коли всі говорять про реформу системи охорони здоров'я, не слід забувати і про екологію, оскільки вона за своєю пріоритетністю має один із найбільших впливів на здоров'я людини.

Цілі Стратегії екологічної політики до 2030 року

Перша наша ціль, це екологічна свідомість, екологічні цінності і екологічна освіта. Індикатори виміру даного аспекту, з нашої точки зору, в Україні відсутні, але ми повинні про це говорити, думати, і формувати. Коли готуючи деякі доповіді для уряду, я звертався до соціологічних установ, то був прикро вражений, що соціологічні інституції не цікавляться таким спектром дослідження, – говорить Міністр екології та природних ресурсів.

Але не тільки в соціології, але і в журналістиці наразі важко назвати видання в яких є навіть не екологічні відділи, а хоч би один журналіст, який би профільно писав про проблеми екології. Це є серйозна проблема і громадянське суспільство повинно відповідно формувати запит на таку інформацію.

Друга ціль – забезпечення сталого розвитку природо-ресурсного потенціалу України. Він передбачає 17 завдань. Серед індикаторів його: зменшення ресурсо- і водоємності валового продукту, збільшення об’ємів і площ об’єктів природо-заповідного фонду, зменшення обсягів первинної сировини, підвищення лісистості та оцінка і зменшення орності земель, — розповідає Остап Семерак.

Серед інших цілей зазначаються: забезпечення інтеграції екологічної політики в процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України, зниження екологічних ризиків для екосистеми та здоров'я населення, вдосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління.

Що дасть Угода на регіональному рівні?

Звісно текстом Угоди прямо не передбачено залучення регіонів. Тим не менше євроінтеграційні реформи в сфері екології мають регіональну складову і законодавство, яке приймається, так чи інакше зачіпає регіони.

Дуже важливим є залучати регіональних представників і до розробки законодавства, ідо адміністрування проектів. Бо, власне, потім їм це реалізовувати, – зазначає Наталія Андрусевич, координатор робочої групи «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

Наталія Андрусевич

Як показує практика на місцевому рівні низький рівень поінформованості, як влади, так і громади про ці процеси.

Вони хочуть використовувати можливості Угоди для вирішення своїх екологічних питань, але не мають зв’язку між центральним Урядом і владою на місцях. Це особливо актуально в процесі децентралізації коли на місцях зосереджено більше влади, – говорить Наталія Андрусевич.

***

Коли ми говоримо про виконання Угоди по асоціацію між Україною та ЄС ми повинні розуміти, що прийняти документи це не завершення всього процесу. Насправді процес є дороговартісний, інституційно вимагає серйозних змін в формуванні органів влади і комунікації з суспільством.

Оцінюючи, як ресурси були витрачені в країнах центрально-східної Європи на дані процеси, слід усвідомлювати, що рахунок іде на десятки мільярдів євро, і Україна очевидно повинна говорячи про імплементацію Угоди, особливо шостого розділу, повинна говорити не тільки про завдання, а й про інструменти: нормативну базу, фінансову та людський потенціал.

Андрій Кужель, м.Чернігів

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/