Неділя, 25 Лютий 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Подвиг Юрія Лисянського

Подвиг Юрія Лисянського


У Ніжині хлюпочуть хвилі Світового Океану. Ну, не в реалі, звісно, а в уяві – біля пам’ятника одному з керівників першої навколосвітньої подорожі Юрію Лисянському.

Так романтично звучить пісня про вітрила Крузенштерна! Однак першу навколосвітню подорож цей естляндський барон і, поза сумнівом, видатний мореплавець, здійснив разом із ніжинцем Юрієм Лисянським, який ні в чому йому не поступався. В деяких енциклопедіях обох керівників експедиції називають росіянами. Та ні, панове, ви не в темі: наш земляк – нащадок давнього українського козацько-старшинського роду, а його напарник, Адам Йоганн барон фон Крузенштерн, – нащадок німецького дворянського роду.

Вони приятелювали ще з юнацьких років, із часів кадетського корпусу в Кронштадті, де обидва навчалися. І є версія істориків, що саме в честь цього братання Адам Йоганн узяв собі слов’янське ім’я – Іван Федорович. Як би там не було, незабаром світ заговорив про двох Федоровичів.

Про це і про дивовижну долю нашого знаменитого земляка, ім’я якого, втім, ще й досі, певною мірою, залишається в тіні, я днями поспілкувався з директором бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександром Морозовим.

– У нас, на Чернігівщині, простежуються дві гілки родин Лисянських, – розповів він. – Це – сосницька та ічнянсько-ніжинсько-прилуцька. Взагалі, Лисянські займали досить таки високі посади в козацькій адміністрації XVII-XVIII століть, були, переважно, сотниками. Батько Юрія Лисянського, Федір Лисянський, був писарем у полковій Прилуцькій канцелярії, а потім – у Київській духовній консисторії. Там отримав духовну освіту та висвятився, прийняв сан священика, отож був священиком у Ніжинському храмі Івана Богослова. А Юрій Федорович Лисянський народився у Ніжині в 1773 році.

Лисянський Юрій

Юрій Лисянський

 

– Отже, Лисянський і Крузенштерн, двоє юнаків, стали друзями ще в роки навчання?

– Так. І, довідавшись про видатних мореплавців Фернандо Магеллана, Васко да Гаму, Жана-Франсуа де Лаперуза та інших, вони почали марити Світовим океаном, і навіть збиралися подати заявки для участі в першій навколосвітній експедиції – на чолі з капітаном першого рангу Григорієм Муловським, яка готувалася в той час.

– Однак планам завадила нова війна зі Швецією, що розпочалася у 1788 році…

– Тож закінчення навчального закладу, відбулося достроково, бо країні терміново були потрібні гардемарини. 15-річний Юрій, який за визначні успіхи у навчанні напередодні тих подій одержав звання унтер-офіцера (а через два роки за особисту мужність і професіоналізм — звання мічмана), і на три роки старший Іван потрапили до складу Балтійської військової ескадри. А потім уже було стажування на англійських військових кораблях.

– Попри те, що в заголовку енциклопедичного нарису, який мені трапився, названо імена обох друзів-мореплавців, далі йдеться про направлення на британський флот чомусь лише Крузенштерна.

– Ця недомовленість суттєво викривила реальні факти: насправді, честь стажуватися на англійських військових кораблях випала шістнадцятьом кращим флотським офіцерам, зокрема й Юрієві Лисянському. Він одержав призначення на фрегат «Луазо», що брав участь у бойових діях проти Франції. І його, молодого офіцера, який блискуче показав себе у морських баталіях, навіть було представлено першому президентові США Джорджу Вашингтону! «Не було на світі величнішої людини за цю. Простота його життя і доброзичливість у спілкуванні вражають і дивують», – це уривок з листа Юрія до брата Ананія.

 

Пам`ятник Юрію Лисянському у Ніжині

Пам`ятник Юрію Лисянському у Ніжині

– Перебуваючи за кордоном, Юрій Лисянський багато подорожував.

– Він відвідував Південну Африку, Індію та Америку. До речі, під час перебування в Англії, Лисянський самотужки вивчив англійську мову, яку знав досконало і навіть перекладав з англійської книжки. В 1803 році в Петербурзі він видав у власному перекладі книгу «Джона Клерка «Движение флотов». У нас є ця книга в експозиції, її подарував сам Лисянський, передав через свого брата Івана, який був священиком у Ніжині. І вже потім, у 1803—1806 роках, разом з іншим відомим мореплавцем Крузенштерном, Юрій Лисянський здійснив першу в історії російську навколосвітню подорож на кораблях «Нева» та «Надія».

– Як відомо, саме «Невою» командував наш видатний земляк.

– Лисянський проявив себе ще під час підготовки цієї навколосвітньої експедиції: 1802 року саме на нього, компетентного у цій справі, було покладено завдання закупити судна. Він, не гаючись, рушив до Гамбурга, звідки написав Крузенштернові, що перебуває «в трудах даремних. Тут нема жодного судна, яке годилось би для нашої експедиції, й тому я маю намір їхати в Англію». А через півроку Кронштадт зустрічав два вітрильні шлюпи найновішої конструкції, збудовані на Темзі, – з мідним кріпленням та обшивкою: 16-гарматний «Леандр», який перейменували на «Надію», і 14-гарматну «Темзу», що одержала назву «Нева». Зрозуміло, кораблі мали найсучасніше на той час астрономічне, навігаційне та фізичне обладнання.

– Тож своїм успіхом експедиція великою мірою завдячує професійним якостям Юрія Федоровича!

– Думаю, вирішуючи, хто ж очолюватиме таку експедицію, Лисянського та Крузенштерна обрали недаремно. Є така версія, що Юрій Лисянський мав усі шанси стати головним у подорожі, адже він мав вище звання, ніж його друг. Але там виникла така ситуація: Крузенштерн на цей час одружився, у нього була молода дружина й народилася дитина… А керівнику експедиції платили більше. Тож, напевно, Лисянський просто по-дружньому поступився Крузенштерну, хоча був старшим за званням і кваліфікацією, – для того, щоб той міг підтримати свою родину завдяки статкам, які отримував керівник експедиції.

Герб Лисянських

Герб Лисянських

– Під час цієї подорожі було здійснено важливі для тогочасної науки дослідження.

– Вперше у світі визначено температуру води на глибині 400 метрів, взято відомості про її прозорість і питому вагу на різних глибинах; вивчено припливи і відпливи; визначено широту й довготу багатьох географічних об’єктів. Юрій Лисянський зібрав матеріали про життя, побут та звичаї туземців Гавайських островів. Було здійснено не лише географічні відкриття, (їх зараз налічують 13, зокрема, значні: існування міжпасатних протитечій в Атлантичному і Тихому океанах), а й так звані «закриття»: на старовинних мапах виявилося безліч міфічних географічних об’єктів, яких насправді не існувало.

– Дивовижно!

– Першим кругосвітнім мореплавцем став Лисянський. Він за 140 днів пройшов маршрут без заходу в порти, фактично обігнувши всю Африку. Це був такий, на той час, серйозний рекорд! Завдяки йому, Лисянський увійшов в історію як «тричі перший»: перша кругосвітня подорож, перший без заходу в порти перехід і перший відкривач острова, який до цього часу не був ні на жодній карті світу позначений – Лисянський відкрив острів, який носить його ім’я. Це один із Гавайських островів – острів Лисянського, адміністративна територія Сполучених штатів Америки. Американці зберегли назву острова, шанують Лисянського, як першовідкривача. Ось такі цікаві моменти. Юрій Лисянський закінчив експедицію 5 серпня 1806 року – на два тижні раніше, ніж Іван Крузенштерн.

thumbnail_Корабель

– Яка експозиція, присвячена Юрієві Лисянському, є у вашому музеї?

– Ви можете побачити виставку, яка розповідає про життя і діяльність Лисянського, бачите книги, подаровані мореплавцем нашій бібліотеці. Це – «Движение флотов» Джона Клерка в перекладі Лисянського, і двохтомник, виданий знаменитим мореплавцем «Путешествие вокруг света на корабле «Нева». Книга надрукована коштом самого Юрія Федоровича Лисянського, вийшло всього тільки 200 примірників. А в 1814 році англійці перевидали книжку Лисянського в авторському перекладі, і ви бачити ці книжки в нашій експозиції.

– Як і величезний атлас із картами, на яких змальовані географічні відкриття Юрія Федоровича!

– Взагалі, у нас є така мрія – створити в Ніжині музей, присвячений Лисянському. Зараз дискутується питання де його розташовувати – в тому будинку, де був народжений Лисянський (зараз там – наш архів). На жаль, проблема в тому, що нема куди відселяти архів, в Ніжині немає помешкання. Ну, ми пропонуємо зробити музей тут, у нас, на базі музею рідкісної книги. У нас тут – достатня кількість експонатів; хочемо виготовити і гарну, якісну модель корабля «Нева», на якому плавав Лисянський. Ось така у нас гарна мрія!

– До речі, як нагородили героїв, керівників навколосвітньої експедиції, котрі, безсумнівно, здійснили справжній подвиг?

– Після закінчення експедиції, друзі одержали звання капітанів другого рангу, ордени Святого Володимира, по 1000 рублів премії й довічні пенсії. Після цього їхні шляхи розійшлися: Крузенштерн згодом отримав звання віце-адмірала, а пізніше – адмірала, майже півтора десятка років очолював Морський кадетський корпус і водночас був членом Адміралтейської колегії. Лисянський деякий час командував одним із кораблів Балтійського флоту і, не сподіваючись на підвищення по службі, у званні капітана першого рангу вийшов у відставку.

– Чому ж такі різні долі двох однаково блискучих офіцерів?

– Справа в дворянському титулі: Іван, попри те, що писався Федорович, успадкував від батьків і баронський титул. А Юрій був сином протоієрея церкви Іоанна Богослова (його батько, маючи шляхетне походження, не міг за тодішніми правилами бути священнослужителем і дворянином водночас). Право на титул втрачали і його діти, через що мали труднощі все життя… Зокрема, Юрій Федорович, якому було даровано дворянство лише в 54 роки, так і не реалізував повністю свого величезного професійного досвіду. Однак мрію Юрія Лисянського стати адміралом здійснив його син Платон.

Спілкувався Сергій Квітницький


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/