Суббота, 5 декабря 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Підірвано Успенський собор Києво-Печерської лаври


Брехлива радянська пропаганда руйнування Успенького собору восени 1941-го завжди звалювала на німців.

Насправді, мінування Успенського собору в Лаврі і всього Хрещатика та центральних кварталів Києва проведене радянськими спецслужбами. Які діяли в рамках «тактики випаленої землі», проголошеної Сталіним 3 липня 1941-го.

Хрещатик зруйновано за допомогою радіокерованих мін. Однак в Лаврі міни не спрацювали і німці, не маючи змоги знешкодити вибухівку, самі підірвали Успенський собор.

Міста мінувалися перед тим, як здати їх нацистам. А потім їх підривали задля того, аби завдати максимальних втрат ворогу. Традиційно доля цивільного населення – як під час вибухів, так і в плані помсти та репресій з боку окупаційної влади – Кремль не цікавила.

У Києві центральну частину міста (Хрещатик, Софійський та Володимирський собори, Андріївську церкву, педагогічний музей, університет св. Володимира, державний банк), та об’єкти на території Києво-Печерської Лаврі (тоді – музейного містечка) замінували співробітники НКВС. Зокрема, на території Лаври були заміновані Успенський собор, Трапезна церква і палата, нинішні приміщення дирекції заповідника та творчих майстерень Київської спілки художників на оглядовому майданчику.

Німецькі війська увійшли в Київ 19 вересня 1941 р. За спогадами очевидців, німці не поспішали брати місто і майже місяць стояли під Києвом, практично не обстрілюючи його і лише посилюючи оточення. Це було пов’язано із намаганням зберегти місто для розміщення своїх гарнізонів.

Вибухи на Хрещатику розпочалися 24 вересня 1941 р., спричинивши величезні пожежі. Німці намагалися їх гасити, протягнувши шланги до Дніпра і качаючи воду. Однак радянські підпільники їх перерізали. Прикметно, що радянську пожежну техніку вивезли з міста завчасно, німецьких пожежних машин не вистачало. Відтак пожежі тривали майже два тижні. Всього в районі Хрещатика було зруйновано 324 будівлі.

Руїни Успенського собору. Фото: obozrevatel.com

Руїни Успенського собору. Фото: obozrevatel.com

Знищення центру Києва німецька окупаційна влада використала для звинувачення євреїв та виправдання їхнього масово знищення 29-30 вересня 1941-го в Бабиному Яру. Тоді за два дні нацисти розстріляли 34 тисячі євреїв – жінок, дітей, літніх людей.

Вибух в Успенському соборі Лаври стався 3 листопада 1941 р. о 14:30, за дві години по тому, як його відвідав фюрер Словакії Йозеф Тіссо.

Існує декілька версій подій. За однією з них, вибухівка була забетонована в підвалі. Німці не змогли видалити заряд (який, вірогідно, до цього так і не

знайшли) і самі підірвали собор. Втім, більш аргументованою бачиться друга версія. За повідомленням німецької розвідки, опублікованим в Англії лише в 1977 р., спершу стався невеликий вибух всередині собору і охоронець застрелив трьох невідомих, що намагалися втекти. А вже за кілька хвилин Успенський собор злетів у повітря внаслідок грандіозного вибуху. Тіла підривників пролежали біля руїн собору до весни.

Сергій Горобець, Український інститут національної пам`яті

На першому фото: Руїни Успенського собору. Фото: incognita.day.kiev.ua


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/