В 2015 році Держрибагентство зупинило незаконний продаж судна «Таманський» та покращило умови роботи океанічного флоту.
Станом на 2015 рік в Азово-Чорнорморському басейні експлуатуються 380 маломірних суден (від 6 до 12 метрів), 69 малотоннажних суден (від 12 метрів до 45 метрів), а також 100 великотоннажних су-ден (більше 45 метрів). Серед великотоннажних суден 11 є океанічних, 4 з них належать державі. Впродовж останніх 20 років використання океанічного риболовного флоту, а також океанічного та морського вантажного флоту є неефективним та стикається з величезною кількістю проблем. Заявив на брифінгу 24 грудня голова Держрибагентства України Ярема Ковалів. За його словами, практично всі судна державної власності зафрахтовані тобто орендуються приватними компаніями для здійснення риболовного промислу або вантажних перевезень. При цьому більшість договорів з фрахтувальниками була укладена в кінці 90-х та 2000-х рр., компанії-фрахтувальники нерідко є афілійованими з колишнім керівництвом галузі та часто недобросовісно виконують умови договорів. Крім того, Україна фактично не отримує океанський вилов риби від своїх судів.
Останнім прикладом непрозорої схеми щодо незаконного заволодіння державним майном України є спроба офшорної компанії-фрахтувальника CowenManagmant SA (Багамські острови), заволодіти вантажним танкером «Таманський».
Власником судна «Таманський» є ДП «Керченський МРП», у липні 2015 р, ДП було перереєстровано у Києві. Починаючи з лютого 2015 року, фрахтувальник, який контролюється зі сторони Російської Федерації, не виплачував Україні кошти за фрахт судна – з урахуванням пені борг сума складає 600 тис у.е. Крім того, ним було створено фіктивну заборгованість ДП «Керченский МРП» за ремонт судна у розмірі 1,2 млн доларів США при ринковій вартості близько 1 млн доларів США. Відносно цієї заборгованості фрахтувальником було вручено Капітану Артурасу Клінгу підроблений лист Державної адміністрації морського та річного транспорту Міністерства транспорту та інфраструктури України від 16.06.2015 №489/0253 щодо відсутності обтяжень за судном та претензію щодо необхідності погасити заборгованість. Порушуючи умови договору фрахту, Капітан особисто прийняв претензію, а також не повідомив про неї судновласника. Це дозволило виконавчій службі міста Стамбул відповідно до законодавства Туреччини виставити судно на торги 14 грудня 2015 року.
«Тільки завдяки оперативному втручанню ДАРГ та «КМРП», нам вдалося зупинити незаконний продаж на аукціоні судна «Таманський» 14 грудня у Туреччині. Прокуратурою Туреччини розпочате судове провадження проти Капітана за спробу заволодіти держаним майном. – зазначив Ярема Ковалів. – Наразі на фінальній стадії підготовка позову до Морської Арбітражної Комісії при Торгово-промисловій палаті України про розрив фрахту і скасування заборгованості. Окрім цього ми готуємо позов України проти Росії щодо скасування незаконної реєстрації права власності на судно Російською Федерацією під час націоналізації майна Керчинського порту, ми не визнаємо цих дій, і впевнені, що вони не будуть визнані світовою спільнотою».
З кінця липня судно «Таманський» не виходило в море, а команда (3 моряків-кримчан з українським громадянством) не отримувала заробітну плату. У жовтні вони придбали на ці гроші квитки і спробували втекти з Туреччини до Криму, але були зняті з літака і депортовані. «Ми терміново здійснюємо заходи для того щоб вирішити проблемі із відсутністю екіпажу на судні та повернути корабель під контроль України». – повідомив Ярема Ковалів.
Не менш критичним є становище з океанічним флотом України. За 20 років Україною було втрачено фактично весь океанічній флот, з 230 суден станом на 1991 рік – наразі лишилося 11. З них 4 судна у держаній власності — «Іван Голубець», «Олексій Слободчиков» та «Професор Михайло Александров» (Нова Зеландія), «Капітан Русак» (Мавританія). Дії непрофесійного керівництва призвели до того, що у 2014 році частина державного океанічного флоту увійшла в статус технічного дефолту за договорами позики. За тривале невиконання зобов’язань за договором українській стороні було нараховано 5 млн дол США збитків, що загрожувало потенційним зверненням стягнення судна – «Професор Михайло Александров». Всі судна все ще перебували в порту приписки Севастополь та в Російському класифікаційному товаристві, а також працювали за невигідними умовами фрахту.
«Кризова ситуація вимагала негайного втручання з метою наведення ладу та стабілізації діяльності, що припинила б існуючі конфлікти та, з поміж іншого, відновила отримання доходів від фрахту. Невтручання або ескалація конфлікту загрожувала б втратою впливу на флот, можливими арештами та найгіршим, стягненням суден за борги в процесах за кордоном. Саме таким шляхом було втрачено більшість суден що залишились Україні у спадок від радянського союзу» — повідомив Ярема Ковалів.
Новим керівництвом Держрибагентства та компаній-судновлаників було здійснено оперативні заходи для покращення умов співпраці з фрахтувальниками, зокрема змінено порт приписки та класифікаційне товариство на українські. В результаті процесу переговорів було відновлено отримання фрахтових платежів, підвищено орендні ставки за додатковими договорами у 1,5 рази до рівня ринкової кон’юктури. Досягнуто домовленість щодо списання нарахованих збитків, що були нараховані за невиконання зобов’язань минулим керівництвом в попередні періоди. Сплачена існуюча заборгованість за договором позик та здійснюється процес виведення з-під застави судна «Професор Михайло Александров». Також міжнародні адвокати залучені до підготовки позиції України щодо повернення судна «Олександр Буряченко», втраченого державою в 2014 році.
Ярема Ковалів зазначив: «Сьогодні Україна в оперативному порядку вирішує надскладні та надважливі питання захисту інтересів державного флоту оперативно: ми зупинили незаконний продаж танкеру «Таманський», домоглися відміни нарахованих збитків та підняли фрахтові ставки на океанічних суднах. Але такі оперативні дії – це гасіння пожежі. І питання флоту, нових підходів до його використання та розвитку вимагає комплексного підходу з боку держави. Необхідно випрацювати модель, що дозволить державі бути впевненою у своєму праві власності на флот, безпеці, отримувати дохід. Зараз Держрибагентство уже працює в цьому напрямі і вже у 2016 році представить відповідну концепцію розвитку».
Оксана МИРОНЬКО, спеціально для видання «Біла хата»
