Понеділок, 17 Грудень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
На озброєння війська — нові зразки вітчизняної бронетехніки

На озброєння війська — нові зразки вітчизняної бронетехніки


«Бар’єри», які долають бронеавтомобілі на шляху до нашого війська, 

або Про особливості випробування та прийняття на озброєння нових зразків вітчизняної бронетехніки.

Останніми роками в українській армії з’явилося чимало нових зразків броньованих автомобілів, вироблених на підприємствах вітчизняного ОПК. І хоча до повного задоволення потреб Збройних Сил у таких мобільних і водночас захищених транспортних засобах іще далеко, усе ж таки маємо підстави визнати появу в нашій армії нового класу військової техніки — броньованих колісних автомобілів

На їхньому шасі створюють різні варіанти спеціалізованих броньованих машин, які вже довели свою спроможність у районі антитерористичної операції. Зазвичай вони виконують завдання з перевезення особового складу, доставки боєприпасів, військових вантажів та майна, здійснюють патрулювання й супроводжують інші транспортні засоби, забезпечують вогневу підтримку дій тактичних спеціальних, розвідувальних і мобільних груп, які перебувають у відриві від основних сил, їх використовують як командно-штабні або санітарні автомобілі.

Перед тим як направити новий зразок військової техніки у військо, його всебічно випробовують.

— Представники ДНВЦ ЗСУ в складі комісій та випробувальних бригад регулярно оцінюють бойові, технічні та експлуатаційні характеристики військової техніки, яку постачають або приймають на озброєння української армії, — розповів старший науковий співробітник науково-дослідного відділу з випробувань ОВТ Сухопутних військ ЗС України підполковник Сергій Кузін. — Протягом останніх років відбулися або тривають випробування спеціалізованих броньованих автомобілів «Дозор-Б», «Тритон-01», «Козак-2», «Козак-2М», «Барс-8», Renault Sherpa Light Scout, різних модифікацій автомобілів «Богдан», КрАЗ тощо, які призначені для забезпечення військових підрозділів, також і тих, котрі виконують бойові завдання на Сході країни.

Залежно від завдань і призначення базою для створення спеціалізованих бронеавтомобілів стають шасі автомобілів підвищеної прохідності з колісною формулою 4×4, вантажопідйомністю до 4 тонн і вантажних автомобілів підвищеної прохідності з колісними формулами 4×4, 6×6, вантажопідйомністю до 20 тонн і з колісними формулами 8×8 та 10×10, вантажопідйомністю до 100 тонн.

Відповідно до конструктивних особливостей, які визначаються масо-габаритними й вантажними можливостями, сучасні спеціалізовані броньовані автомобілі умовно розподіляють на три типові групи: легкі, середні та важкі. Перші два типи пристосовані для перевезення особового складу. Їх оснащено переважно автоматичною трансмісією, незалежною підвіскою, яка забезпечує їм високу прохідність в умовах бездоріжжя. Максимальна швидкість легких і середніх броньованих автомобілів перебуває в межах 90–130 км/год, тоді як важкі розвивають швидкість до 90 км/год. На легкі бронеавтомобілі зазвичай монтують стрілецьку зброю різного калібру, протитанкові керовані ракетні комплекси, зенітно-ракетні комплекси, бойові модулі або інше обладнання. До цього типу належать вітчизняні «Дозор-Б», «Тритон-01», «Когуар» тощо. На середні платформи (усі модифікації «Козака», КрАЗ Shrek та КрАЗ Feona, «Варта») можна встановлювати різноманітні артилерійські та інші системи озброєння. Важкі платформи (КрАЗ Т17.0ЕХ) придатні для монтажу комплексів озброєння та виконання логістичних завдань.

Технічне завдання на розробку нового зразка спеціалізованого бронеавтомобіля, яке виробник отримує від оборонного відомства, містить опис специфіки його майбутнього використання у військах та вимоги до ТТХ. Технічне завдання формують на підставі розроблених Генеральним штабом ЗС України оперативно-тактичних вимог до броньованих колісних машин, Національного стандарту України, вимог чинних нормативно-технічних документів і досвіду, накопиченого під час антитерористичної операції на Донбасі. Також задля досягнення сумісності зі збройними силами держав — членів НАТО ураховують і деякі матеріально-технічні стандарти Альянсу. Проте з огляду на бойовий досвід АТО вітчизняні вимоги до тих чи інших характеристик нових зразків військової техніки інколи переважають вимоги стандартів НАТО.

Найважливішими характеристиками для броньованого колісного автомобіля, розробленого для потреб української армії, є високі тягово-швидкісні властивості, економічність, запас ходу, який має забезпечити достатню автономність, прохідність (спроможність долати визначених розмірів рів, вертикальну стінку та брід) і головне — надійний захист від куль і мінно-вибухових пристроїв екіпажу, десанту, озброєння та майна, що перевозять, його основних вузлів та агрегатів.
 Для здійснення випробувань (державних або визначальних відомчих) наукові установи Міноборони розробляють Програму випробувань та спеціальні методики, за допомогою яких визначають фактичні технічні, експлуатаційні та інші характеристики визначеного зразка військової техніки. Зазвичай випробування відбуваються протягом кількох етапів. Спочатку відбуваються ті етапи, які виключають можливість пошкодження та руйнування дослідного зразка.

Під час визначальних відомчих випробувань, які здійснюють в особливий період, комісія державного замовника перевіряє відповідність показників заявлених розробником характеристик зразка військової техніки фактично встановленим значенням. За результатами цих випробувань зразок може бути допущеним (тільки на час особливого періоду) до підконтрольної експлуатації у військах. Рішення про прийняття на озброєння вітчизняних зразків військової техніки може бути прийнято тільки за результатами державних випробувань, під час яких державна комісія перевіряє відповідність виробу технічним завданням, вимогам стандартів і технічній документації. Наприклад, такі випробування впродовж п’яти місяців проходив спеціалізований броньований автомобіль «Козак-2», прийнятий на озброєння Збройних Сил України минулого року. За час випробувань бронеавтомобіль подолав близько 10 000 км як дорогами загального користування, так і бездоріжжям. Витримав натурні випробування на балістичну стійкість і протимінний захист. Наприклад, унаслідок підриву під днищем бронеавтомобіля 6 кг заряду в тротиловому еквіваленті датчики, розташовані на манекені, розміщеному всередині автомобіля, не зафіксували критичних перевантажень.

Балістична стійкість і протимінний захист сучасних бронеавтомобілів

Залежно від ступеня захищеності вітчизняні бойові броньовані машини (ББМ) відповідно до Держстандарту України 3975–2000 (Захист панцеровий спеціалізованих автомобілів. Загальні технічні вимоги) розподіляють на сім класів (з урахуванням класу ПЗСА-Рм) захисту спеціалізованих броньованих автомобілів. Максимальний з них — шостий. ББМ, які наразі розробляються для нашого війська, мають бронювання, що відповідає класу захисту не менше четвертого (ПЗСА-4), тобто має захистити від кулі 5,45 мм автоматного патрона 7Н10 (автомат АК-74) та від кулі 7,62 мм патрона 7Н323с з кулею ЛПС (гвинтівка СВД) з відстані у 10 м. Також в останні роки при розробці вітчизняних ББМ широко застосовуються стандарти НАТО в частині балістичного захисту — стандарт STANAG 4569.

Для підвищення ефективності системи комплексного пасивного протимінного захисту ББМ на сьогодні застосовують такі конструктивні заходи:

збільшення кліренсу;

модульність конструкції, яка передбачає створення міцної кабіни-капсули, що надійно захистить екіпаж тоді, коли інша частина машини зазнає руйнування;

застосування особливої V-подібної в районі ходової частини форми корпусу ББМ, яка спроможна змінювати напрям ударної хвилі в разі підриву автомобіля на мінно-вибуховому пристрої;

обладнання ББМ протимінними енергопоглинальними сидіннями;

встановлення додаткових захисних протимінних екранів.

Андрій ЛИСЕНКО


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/