Пятница, 27 ноября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

На Чернігівщині вшанували пам`ять безневинно репресованих людей


S1240062

Неподалік Чернігова, біля села Халявин, встановлений пам`ятний знак «Жертвам сталінських репресій 30-40-х – 50-х років ХХ століття», який нагадує нащадкам про страхіття сталінсько-комуністичної репресивної машини, яка безжально знищила мільйони, а в Чернігівській області – тисячі ні в чому не винних людей.

Саме тут, на місці братської могили, де знайшли свій останній притулок репресовані наші земляки, і де встановлено цей пам`ятний знак, 17 травня пройшов жалобний захід з вшанування їхньої пам'яті.

S1240018

Для збільшення фото клацніть по ньому

 

01

02Покласти квіти та запалити свічки пам`яті прибули до пам`ятного знаку голова Чернігівської обласної державної адміністрації Валерій Куліч, голова обласної ради Микола Звєрєв, секретар Чернігівської міської ради Владислав Кухар, голова Чернігівської районної державної адміністрації Віктор Корж, представник Фонду оборони країни (член наглядової Ради Фонду Геннадій Корбан) Роман Семешко, керівники установ та організацій району і області, родичі репресованих осіб, громадськість.

S1240007

S1240022

S1240027Присутні вшанували пам'ять жертв політичних репресій хвилиною мовчання.

Голова обласної ради Микола Зверєв, спілкуючись із громадськістю, зазначив: сьогодні, як ніколи, ми повинні не тільки пам`ятати про такі страшні епізоди з нашої історії, і й все робити, аби ніколи не повторилося подібне жахіття.

S1240067

S1240033

S1240040Заупокійну літію за невинними загиблими відправив секретар Чернігівської єпархії Української православної церкви Київського патріархату отець Роман.

—  Тільки вдумайтеся в страшні цифри: протягом лише 1937 року було репресовано майже 9 тисяч жителів нашої області! – відзначив голова обласної адміністрації Валерій Куліч. − А тому ми усі маємо завжди пам’ятати про цю трагедію і не повторювати помилки попередніх поколінь.

S1240037

S1240045

S1240047Як відомо з історичних документів, особливість Великого терору 1937–1938 рр. – позасудовий характер репресій і масовість, керівництво держави спускало на місця ліміти – планову кількість жертв: на розстріл (т.зв. «перша категорія») і на ув’язнення (т.зв. «друга категорія»). Як стверджує представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій БУТКО, на місцях управління НКВД, змагаючись за першість у знищенні «ворогів народу», просило збільшити ліміти на репресії за обома категоріями. Всі обвинувачення навіть з точки зору репресивного комуністичного законодавства були абсурдні. Їх, застосовуючи тортури, слідчі примушували вигадувати заарештованих або вигадували самі і примушували підписувати такі «свідчення» проти себе.

S1240058

S1240060

S1240076В УСРР для проведення державного терору було створено 45 міжрайонних оперативних груп, із них на території Чернігівської області  7 – в Чернігові, Конотопі, Ніжині, Глухові, Прилуках, Ромнах, Городні.

«Ворогами народу» вважали усіх, хто якось відрізнявся у загальній масі – всіх, хто ще нещодавно був позбавлений лише виборчих прав (куркулі, духовенство, т.зв. «бувших» – чиновники, представники станів та заможні люди тощо періоду царизму), «криміналітет» (тобто запідозрені у невдоволенні владою), хто брав участь в українських органах влади і політичних партіях часів 1917–1920 рр., армії УНР тощо.

Також у 1937 р. підлягали репресіям за національною ознакою: найбільше поляки, німці тощо.

Сергій Бутко зазначає, що 19 грудня 1937 р. на честь 20-річчя ЧК серед співробітників Управління НКВД по Чернігівській області орден Пошани отримав комендант управління Павло Іванович ФІЛЕНКО. За посадою він керував розстрілами та особисто взяв у них участь.

Розстріли за вироками «трійки» у Чернігові здійснювалися чекістами у підвалах Управління НКВД по Чернігівській області (зараз це будинок міської санепідемстанції) або у Чернігівській в’язниці. Трупи жертв вантажівкою відвозили для таємного поховання до лісу біля села Халявин Чернігівського району Український інститут національної пам’яті.

За даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД в області за 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р.: було розглянуто справ 8.108, із них розстріляно 4.367 осіб, відправлено до тюрми — 3.455 осіб, направлено на дослідування — 278 справи. ПРОТЕ, липневий ліміт 1937 р. – для Чернігівщини – 300 чоловік розстріляних і 1300 заарештованих.

Впродовж неповного півроку 1937 р. було вбито 1700 осіб і відправлено в тюрми та табори 3250 осіб. Ліміти на арешти і розстріли на прохання місцевих катів з НКВС збільшувалися шість разів. Отже, тільки у 1937 р. в нашій області було репресовано 8.501 людину.

Керівники Чернігівського обласного управління НКВД у лютому 1938 р. просили збільшити ліміти репресій на 300 душ, а на 1 квітня 1938 р. вже на 1200 по першій категорії (розстріл) та 2500 по другій (ув’язнення) – всього 3700 чоловік.

Сергій Бутко акцентує, що не враховувалися жертви репресій – т.зв. «зайві, непотрібні люди»: 17 лютого 1938 р. у Києві на оперативній нараді, яку вів нарком внутрішніх справ СРСР, генеральний комісар державної безпеки Микола Іванович Єжов, начальник УНКВД по Чернігівській області Марк Борисович КОРНЄВ (Капелюс) задав питання: «Як бути з каліками та стариками, які з усіх областей звезені до Чернігівській в’язниці та лімітують [обмежують – С.Б.] оперативну роботу, оскільки нікуди саджати нових заарештованих?» Відповідь ЄЖОВА: «Ех ви, чекіст, вивезіть їх всіх до лісу та розстріляйте. Кому вони потрібні?» Питання: скільки їх поховано у Халявинському лісі?

Деякі дані щодо репресій за національною ознакою:

— За 4 місяці 1937 р. (станом на грудень) в області заарештовано 873 поляки.

— За 6 місяців 1937 р. (станом на грудень) в області репресовано 32 німці, з них розстріляно 29 осіб, у в’язницю – 3 особи.

Разом із «ворогами народу» репресували членів їх родин: станом на 7 грудня 1937 р. в області заарештовано 189 дружин репресованих. У 1938 р. у дитячих будинках на Чернігівщині держава примусово утримувала 200 дітей (всього в Україні – 2000 осіб).

Найбільше в Україні за національною ознакою потерпіли українці.

Так, у 1937 р. у Чернігівській області було репресовано 8.501 людину.

Українців поміж заарештованих було 7.692 особи (91%), друге місце посідали росіяни – 177 чоловік (1,4%).

Майже половину заарештованих складали селяни – 43,6%.

Роман Семешко – голова Чернігівської громадської організації «Молодіжна Спілка Юристів», представник Фонду оборони країни,  наголосив:

− Фонд оборони країни взяв участь в урочистостях, приурочених пам`яті жертв політичних репресій. На жаль, в історії України є ганебні випадки посягання на людську гідність, на права і свободи людини. Сьогодні кожний українець повинен зрозуміти, що треба єднатися, виборювати свободу, незалежність і відстоювати інтереси своєї країни, яка повинна бути незламною і по-справжньому вільною та незалежною. Ми повинні пам`ятати кожного, хто віддав своє здоров`я та життя…

Ця трагедія вчить нас, що тільки разом ми зможемо досягти великої мети, яка пов`язана з розбудовою незалежної країни. Ми повинні розуміти, що національна ідея відродження і становлення держави нашої повинна бути головною для кожного українця, для всієї нації.  Слава Україні! Слава героям!

Сергій ВІТЕР. Автор дякує за сприяння в підготовці матеріалів для публікації Сергію БУТКУ, представнику Українського інституту національної пам`яті в Чернігівській області


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/