П’ятниця, 23 Серпень 2019   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Про те, як ловля риби зміцнює нерви та про рибні страви в червоному вині


Ловись рибко!

Людина віддавна звертала свій погляд до моря, річки, озера в надії знайти у водяних просторах багате харчування. Але  риболовля — це ще і чудовий відпочинок на природі, і зміцнення нервів.

 

Риболовля в Україні — одне з найпопулярніших хобі. Згідно з результататами досліджень TNS, в Україні живе більше 3,3 млн рибалок. Серед любителів порибалити 76,9 % — чоловіки і 23,1 % — жінки.

У брежнєвські часи на Чернігівщині діяли не лише колгоспи, які займалися вирощуванням сільгоспкультур і худоби, а й рибколгоспи. На Менщині функціонувало відділення рибколгоспу «Десна». Мав він вищу організацію в Чернігові. Господарство розводило рибу у спеціальних ставках. Ловили її і в Десні. Зрозуміло, що браконьєрство і в ті часи мало місце, але розмах його був не такий, як у 1990-ті – 2000-ні роки. Урешті-решт, відділення рибколгоспу закрилося. Водойми, правда, залишилися, перейшли до рук приватного підприємства. Але риби від того в районі не побільшало. Хоча ставки здають рибалкам у користування. Торік брали плату за ловлю з берега — по 30 грн і по 45 грн із човна.

70-80-ті роки минулого століття людям старшого й середнього віку запам’яталися ще й рибними днями у закладах громадського харчування — як правило, по четвергах, коли з риби готували котлети та інші страви. Але робилося це не від турботи влади про народ, а задля економії м’ясних ресурсів, яких уже тоді бракувало. І це попри функціонування колгоспів і радгоспів. Куди ж їхнє м’ясо дівалося? До речі, у 70 – 80-ті роки на Поліссі було осушено практично всі болота, а викопані гідротехнічні канали поволі замулювалися і заростали травою. Не стало боліт, малих водойм, зникли карасі, щуки та інша риба. Тепер вона залишилася у Десні, Снові та деяких менших річках. Але там полюють не лише рибалки-любителі.

Нинішнє літо на рибу багате

Як розповідають рибалки, цьогорічне літо виявилось багатим на рибу. Менські рибалки полюбляють посидіти з вудкою чи закинути спінінга у заплавах Десни за селом Куковичі, біля смт Макошине, у гідротехнічних каналах за Осьмаками.

Оце карась!

Оце карась!

Справжні рибалки-любителі наловлюють до десяти, а то й більше кілограмів риби, але до тих пір, поки по тих каналах не пройдуться браконьєри з електровудками, які знищують все живе. Тепер рибалки їздять за Куковичі, де, кажуть, непогано клює щука, трапляються екземпляри по кілограму і більше.

Щойно з рибалки Микола Осипенко з Мени

Щойно з рибалки Микола Осипенко з Мени

А от у водоймах у самій Мені риби практично не залишилося. Ласі на швидку і легку здобич браконьєри понаставляли на Менському озері сіток стільки, що не можна ні купатися, ні човном пропливти. Додавали клопоту і епізодичні викиди відпрацьованої води з місцевого сиркомбінату. Плюс до цього міська рада організувала таке розчищення русла річок Мена і Бабка, що покинуті гілляки та окоренки зрізаних дерев захарастили русла — і водойми перетворились на смердючі болота.

Обмеження вилову та браконьєрство

Джерела свідчать, що вже у XVI ст. в Україні статутом регламентували терміни риболовлі, зазначали види снастей, якими можна було виловлювати рибу.

У сучасному світі кількість та активність рибалок-аматорів стала загрожувати популяції багатьох видів прісноводних риб. Через це у багатьох країнах світу були введені жорсткі обмеження на знаряддя та обсяги вилову. Загальна тенденція цих обмежень — заборона ловлі будь-якими тенетами, багатогачковими снастями, електричними, хімічними способами, підводного полювання тощо. Формуються списки рідкісних та зникаючих видів, заборонених до вилову, наприклад — Червона книга. Також поширюється принцип «спіймав — відпусти» (іноді — примусово), популяризується спортивне рибальство. Вводяться заборони на вилов риби під час нересту.

Серед рибалок поширена традиція знищувати знайдені знаряддя браконьєрського лову: тенета, перемети, пастки. Незважаючи на всі обмеження, браконьєрство і тепер загрожує існуванню деяких цінних видів риб, особливо прісноводних. Найбільш активними є браконьєри в найменш соціально благополучних країнах, до яких належить і Україна.

Як нищили рибу в 1990-ті…

Початок 1990-их років ознаменувався галопуючою інфляцією, розгулом злочинності, масовим безробіттям. Браконьєрство набрало загрозливих обсягів. Одні йшли на водойму. Щоб якось вижити, інші організовували злочинний бізнес, щоб нажитися. З=явилися нові знаряддя бракон=єрського лову – електровудки. На Десну, наче мухи на мед, зліталися браконь=єри з сусідніх районів. Десь у другій половині 90-х років мені довелося бути присутнім під час рейду працівників рибоохорони і міліції, які затримали групу браконьєрів аж із Щорса. А розбійничали вони біля Десни за Стольним у Менському районі. Затримали горе-рибалок на гарячому. Могли б і втекти, якби не хитрість: розкидані на дорозі металеві колючки. Пробивши колесо, браконьєри забилися у лісову гущавину, де й були затримані. Поводилися нахабно, бо, як виявилось, близький родич одного з них працював у міліції. У спеціально переобладнаному УАЗі знайшли відсік, а в ньому понад центнер риби різних порід. Знаряддя злочинного вилову теж вражали: електровудки, десантні човни. Працівники міліції склали відповідні протоколи, конфіскували браконьєрські знаряддя та рибу, яку здали у заклад громадського харчування. Але що цікаво: вночі будинок районної райорганізації товариства мисливців та рибалок, де зберігалися електровудки та човни, було пограбовано, речові докази зникли. Справу ж на браконьєрів фактично спустили на гальмах, а винні так і не отримали заслуженого покарання. Таких прикладів по Україні було десятки тисяч.

Тоді ж робилися спроби запровадити платну риболовлю на різних водоймах. Але, на радість любителів, така пропозиція не була реалізована, за винятком водойм, що перебувають в оренді приватних осіб, які розводять рибу та здають плеса рибалкам на якийсь час за певну плату.

Іноді браконьєри попадаються

Не так давно місцеві ЗМІ оприлюднили факт притягнення до відповідальності браконьєра. Вироком Менського районного суду було засуджено мешканця с. Семенівка Менського району, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України, а саме – за незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. За інформацією Чернігіврибоохорони, рибалка, перебуваючи на озері Блистова, здійснював незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову – сіткою зяберною та був затриманий працівниками Чернігіврибоохорони спільно з працівниками міліції. Засудженого було визнано винним у вчиненні злочину і призначено йому півтора року обмеження волі, з конфіскацією забороненого знаряддя лову і виловленої риби та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Також із засудженого було стягнуто на користь місцевого бюджету шкоду, заподіяну злочином, у сумі 4 675 гривень.

Чернігіврибоохорона попереджає всіх «любителів легкої рибки» декілька разів подумати перед тим, як виходити на водойму із забороненими знаряддями лову, оскільки штрафи й проблеми можуть бути набагато більшими, ніж кількість впійманої риби.

Рибальські забобони (З порад сестри Стефанії «Як ангели людині дають прикмети-підказки»). 

Не можна брати з собою великий мішок на рибу ? прийдеш з пустим.

Не можна брати з собою продукти з риби – кльову не буде.

За день до риболовлі не можна їсти нічого рибного.

До кінця риболовлі не можна рахувати спійману рибу – зіпсується кльов.

Рецепти рибних страв

Риба в червоному вині

Рибу нарізати, посолити, обваляти в муці і обсмажити в олії. Скласти в чавунок і приготувати соус: моркву, петрушку, солоний огірок і цибулю настругати і спасерувати на олії. В кінці додати протерті помідори. Лавровий лист, перець, трохи червоного вина. Залити соусом рибу і дати прокипіти на малому вогні 7 хвилин.

Короп з цибулею

Рибу нарізати, посолити, посипати меленим перцем, обсмажити в муці на олії. Цибулю трохи підсмажити на олії. Половину покласти в горщик, додати лавровий лист, зелень, духмяний перець, оцет і цукор. На це викласти смажену рибу, посипати рештою смаженої цибулі, залити відваром (приготувати з голови, кісток і плавників коропа) і тушкувати до готовності. (Мирослав Дочинець «Многії літа. Благії літа». Рецепти страв від Андрія Ворона).

Валерій МАГУЛА, м.Мена, Чернігівська область. Фото автора


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/