Якщо є на землі рай, то він знаходиться в селі Олешня Ріпкинського району. Цей населений пункт потопає у лісовій місцевості. Вийдеш з авто — запах хвої відчувається дуже сильно. За селом — Голубі озера…
Вулиці в селі такі чисті, що не знайдете жодного папірця. Про гній, який в багатьох населених пунктах знаходиться біля дворів, годі вести мову взагалі — ви його теж ніде не побачите. Чепурні будинки здебільшого дерев’яні, не штукатурені.
У селі функціонує Олешнянський склад Добрянського лісгоспу (заготівля лісової деревини). Також працює «Папірнянський завод скляних пісків». «Хоч і складно в нинішніх умовах виживати цим промисловим структурам, та все ж вони функціонують,— ділиться своїми думками секретар Олешнявської сільської ради Надія АВРАМЕНКО.
Від Надії Павлівни довідався, що керівник цього ВАТ Андрій Кушик. Він активно допомагає сільській громаді. За його сприяння ремонтуються класи в місцевій школі. А головне — за його активної допомоги в усі три села, які відносяться територіально до Олешнявської сільради, провели газ.
Вхід до музею-комплексу Софії Русової
Завітали ми й до садиби української просвітительки, державної діячки часів Української народної Республіки Софії Русової. Тут створений не так давно культурно-історичний комплекс її імені, на території якого вже фукнціонує прекрасний двоповерховий готель, де в кожному номері є свій душ, до того ж планується введедння в дію лазні. Відновлення історичної садиби С.Русової, де вона колись із сім’єю проживала, відбулося завдяки підтримки товариства з Канади. Ідейним та практичним організатором в тій важливій справі став екс-президент чернігівського футбольного клубу «Десна», депутат обласної ради Іван Чаус.
Про Голубі озера слід сказати окремо. Вони — навколишня окраса. Може, тому будинки в Олешні та сусідніх селах ще донедавна тут досягали в ціні до 50-70 тисяч гривень. А ще років чотири-п‘ять за 5-7 тисяч гривень можна було купити «розвалюху». Останніми роками найчастіше купували помешкання кияни, а також і з Криму. «Тепер вже немає тут будинків — все повикупляли», — інформує Надія Авраменко. А хто полюбляє насолоджуватися краєвидами лісу та прохолодно-яскравою водою, ті виставляють намети. Будиночки теж «знімають», але мало.
Сліди «невідомої» людини на скляних пісках Олешні
До озера — заасфальтована дорога. «Цим треба завдячувати — розповідає Надія Авраменко, — керівництву цегельного заводу, який, на жаль, із розпадом Союзу, припинив своє існування».
До Олешні з Чернігова: активіст-просвітянин Олександр Шевченко (крайній зліва), автор цього матеріалу Сергій Кордик та громадський діяч Олександр Ясенчук (справа)
На озері — весело
До речі, тим, хто збирається виїжджати на добу-дві на озера, слід мати на увазі — біля самісіньких озер функціонує зв’язок мобільного оператора «Київстар», а в самій Олешні — «лайфівський».
На Олешнівських каракумах. Зліва-направо: Олександр Ясенчук, Олександр Шевченко, Олексій Француз
Ще зовсім донедавна відпочиваючим на озерах було байдуже, що після них буде — сміття усілякого на березі повно залишали: різноманітні пляшки, залишки целофанових пакетів тощо. Але останнім часом місцеві ентузіасти вирішили покласти край цьому неподобству — ініціювали такі собі «санітарні зони».
Голубі озера не підпорядковані, на жаль, сільській раді, хоча знаходяться і в притул з Олешнею. Тому на якісь організаційні заходи щодо упорядкування озер селяни не уповноважені. У сільській раді пояснили, що озерна територія — не їх «вотчина», а належить Добрянському лісовому господарству. Не дивно, що його керівництво з метою постійного упорядкування, збереження санітарного стану та безпеки, облаштувало так зване дальнє озеро і встановило для відпочиваючих символічну плату за вхід чи в‘їзд на озерну територію. І це правильно, бо раніше це озеро як і інші — знаходилося без господарника.
Відпочиваючі чекають на потяг до Чернігова
Ближнім, найбільшим озером опікується вже згаданий тут Іван Чаус. На відміну від недавньої безгосподарності на озері, відтепер тут створені елементарні умови для відпочинку: облаштований пляж, територія прибирається, у вихідні — функціонують об’єкти торгівлі…
На Голубих озерах побував разом із знайомими Сергій КОРДИК
