Один із корпусів пташиної ферми, що будується
Про пташину ферму, яка будується в Козелецькому районі, преса та інтернет-сайти вже розповідали. Наша газета теж акцентувала на цьому увагу своїх читачів. Однак недружні по відношенню до нового підприємства наміри деяких осіб продовжуються. Які прочини таких перипетій? Хто і чому вставляє палки в колеса? Це намагалися з’ясувати незаангажовані журналісти під час поїздки на конкретні об’єкти «пташиного» підприємства.
Розмова по суті
Раніше, ще за часів СРСР, майже в кожному селі існували всілякі ферми: пташині, свині, великої рогатої худоби, вівчарські тощо, де розводили тварин і птахів для споживання м’яса та пташиних яєць. Як правило, вони були розташовані наприкінці населених пунктів ? біля самісіньких житлових будинків (від крайньої хати до найближчої ферми відстань була десь приблизно у 100-200 метрів). Безумовно, що для тих мешканців, що проживали поруч ферм, це викликало деяку незручність. Потрібно було б все ж таки подібні виробництва розташовувати далі від сіл та селищ. Але що було, те ? було.
ТОВ «Регіонпродукт-Україна», керівництво якого знаходиться в Кіровоградській області, запланувало спорудити подібні підприємства з вирощування качок і в Чернігівській області. Для цього як і годиться фахівці розробили відповідну документацію, провели інші необхідні організаційно-підготовчі роботи і… почали зводити в Козелецькому районі потрібні об’єкти: з вирощування пташиного молодняка (інкубаційні цехи), відгодівлі качок на м’ясо, збільшення кількості пташиних яєць для розведення птахів.
Але як тільки почали зводити на відповідних ділянках необхідні об’єкти, проти будівництва розпочалася шалена інформаційна атака, добре кимось режисована. Основна причина ? в навколишніх селах буцімто буде сморід від діяльності пташиних ферм. А ще місцеві жителі навколишніх сіл начебто стурбовані тим, що качатники у декілька мільйонів одиниць птиці незабаром викинуть свої відходи у Десну.
Тож всіма цими питаннями особливо цікавилися журналісти під час своєї поїздки на місця розташування майбутньої ферми.
Дорога до обурених селян
З’ясувалося, що пташині ферми знаходитимуться на значній відстані від населених пунктів: від селища Остер ? 14 кілометрів, від села Євминки ? 4,5 кілометри.
Відео: Про розвінчання міфів щодо недоцільності будівництва пташиної ферми розповідає заступник ТОВ «Регіонпродукт-Україна» Ігор ІЛЬЄНКО.
З різних джерел журналістській братії було добре відомо, що багато претензій було від мешканців села Булахів, тож природно, що ми й завітали в це село.
Слід сказати, що від самого Остра до села Булахів пролягає дві дороги: одна ? з кам’яною бруківкою, інша ? ґрунтова (польова). Ми поїхали другою. З глибочезними калюжами, дощовими рівчаками, буграми ми добиралися до села ? одне авто, супроводжувальне, навіть застрягло. Спершу хотіли поспілкуватися з головою сільської ради. Замість неї в сільраді застали її секретаря Подвисоцьку Олену Миколаївну.
Секретар Булахівської сільської ради Подвисоцька Олена Миколаївна
Вона нам розповіла, чому саме її односельці висловлюють обурення з приводу будівництва качиної ферми. «Люди наші незадоволені через те, ? розповіла вона нам, ? що коли побудують цю ферму, то усі запахи будуть іти на наше село. А ми не хочемо, щоб сморід був у селі. Хоча від крайньої хати будівництва ферми не видно. А щодо дороги, то як побудують, то нам усім буде добре від цього».
Проходячи вулицею села, ми побачили, як в одному дворі ремонтували будинок двоє чоловіків. Не поспілкуватися з ними ми не змогли. Ось що розповів нам один з них ? Юрій Кравченко:
? Роботи в селі немає ніякої, а тому молодь виїжджає працювати до Києва та Ніжина, чи ще кудись. А якщо запрацює підприємство, то, звичайно, що це ? непогано, бо буде де працювати нашим людям. Та й зараз вже дехто починає там, на будівництві ферми, працювати. Від села до птахофабрики ? трохи більше чотирьох кілометрів. Та й дорогу до Остра з твердим покриттям, де зараз ґрунтова, обіцяють зробити. Якщо це буде, то «хорошо».
Мешканець села Булахів Юрій Кравченко
В добрій справі майбутньої птахоферми говорили й інші обухівці. Звичайно, були й такі, які висловлювали сумнів у тому, що жодних шкідливих і неприємних запахів до села не буде доноситися від ферми.
Але факти свідчать, що ніяких 500-600 метрів від сіл до найближчої ферми качиної ? немає, відстань між ними пролягає у кілька кілометрів. То про який «смердючий запах» можна вести мову, коли вирощування птиці планується на значній відстані від населених пунктів?
Про корисні відходи від пташиного виробництва розповідає заступник ТОВ «Регіонпродукт-Україна» Ігор ІЛЬЄНКО
А щодо шкідливих стоків у Десну від діяльності від пташиного підприємства, то заступник директора птахофабрики нас переконав у введенні потужних очисних споруд. Для прикладу навів діяльність підприємства «Курочка ряба» у Каневі.
Про дотримання санітарних та інших норм щодо будівництва та діяльності пташиної ферми розповідає заступник ТОВ «Регіонпродукт-Україна» Ігор ІЛЬЄНКО
Господарська діяльність
Заступник директора компанії Ігор Ільєнко зазначив, що як на Козелеччині, так і взагалі в Україні качине м’ясо майже не представлене на українському продовольчому ринку, здебільшого, це ? куряче. До того ж, керівництво підприємства планує виходити на європейський ринок.
Чомусь доволі частенько хто з українців, якщо десь справи йдуть успішно, починають все робити для того, аби у когось не було краще, ніж у них самих. Можливо через це акцентував увагу Ігор Ільєнко і на моральному аспекті , який теж має місце у цій «пташиній» справі. Також він вказав ще раз на доцільності будівництва цього підприємства.
Ігор Ільєнко
? Розруха, як казав класик, не в клазетах, а в наших головах, ? зазначив Ільєнко. ? Все залежить від господаря певної галузі. Птахівництво ? дуже відповідальна справа. Якщо хтось починає займатися цією діяльністю, то необхідно тонко підходити. Бо ми повинні розуміти: за 42 дні вже починаємо отримувати результат. І тут цінний не тільки кожний день, а навіть кожна година. І якщо господар отримує певний прибуток, то наші люди, які працюватимуть на підприємстві, повинні отримувати нормальну заробітну плату, мати доступ до інших можливостей щодо гарних умов праці та відпочинку. І взагалі, якщо запрацює наше підприємство, то ми нашими качками нагодуємо всіх українців.
Чому потрібно розвивати вирощування качок в Україні. Розповідає заступник ТОВ «Регіонпродукт-Україна» Ігор ІЛЬЄНКО
Заступник директора розповів, що пташине виробництво включатиме в себе кілька серйозних напрямків, серед яких біогазовий комплекс, при якому пташиний послід та інші відходи виробництва використовуватимуться для внутрішніх потреб підприємства, наприклад, біодобрива (продукти переробки) та енергетика (через газ створюватиметься електрика).
Будівництво птахофабрики
Противники введення птахофабрики звинувачують її керівництво у тому, що нібито будується підприємство на родючих ґрунтах. З цього приводу заступник керівника не тільки спростував на словах недостовірність інформації, а й запропонував виїхати на місце, де будується кілька об’єктів птахофабрики. На місці дійсно всі впевнилися в тому, що грунт, де будуються об’єкти, тут зовсім не родючий, а піщано-глиняний.
Ігор Ільєнко показує «родючий» грунт
Як розповів заступник начальника птахофабрики, пташиний комплекс займатиме 475 га усієї площі. Об’єкти будуть розташовані не всі разом, а в різних місцях ? усього вісім майданчиків по кілька пташників. Передбачається вирощувати качок за 40-42 дні, коли вони досягатимуть ваги у 2,500-3,500 кг. Здебільшого планується розведення такої породи, як пекінські качки, м’ясо яких вважається дієтичним продуктом.
Будівництво птахофабрики
Розкрив Ільєнко і таку «таємницю» ? качине перо планується експортувати до Європи, зокрема, до Німеччини.
Повернувшись до Чернігова, я запитав про те, що думають представники обласної влади про пташину ферму. Ось що сказав з цього приводу заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Костянтин Лубенцов:
Костянтин Лубенцов
— Потрібно розуміти, що інвестори, які вкладають в область мільярди гривень ? просто знахідка. Це допоможе покращити розвиток економіки не лише в районі, а й в області. В результаті розгляду проектної документації встановлено, що будівництво ферми відбувається з дотриманням всіх вимог охорони праці та екології. Будівництво пташиної ферми, а також її подальша діяльність надасть можливість багатьом людям отримати робочі місця.
А взагалі у мене склалося враження, що спротив будівництву пташиної ферми чинять не прості селяни, а конкуренти-«пташники», до того ж, скоріше за все, ще й якась політично-бізнесова сила, про яку сьогодні, можливо, ще зарано вести мову…
Переймався НЕ зовсім пташиною проблемою, Сергій ВІТЕР,
спеціально для Інтернет-газети «Біла хата»
