У журналістських поїздках обов'язковою складовою є фотографування кого б там не було. Одного разу ми з колегами, вдосталь нафотографувавшись запропонованих нашій увазі об'єктів, виявили раптом, що не видно господині. Де ж господиня, дружина такого чудесного і гостинного господаря?
Господиню я зловила на кухні, де вона закінчувала з помічницею сервірувати нові страви для гостей. Розчервоніла, абсолютно домашня, симпатична жінка збентежилася. Я попросила її вийти у двір і сфотографуватися з чоловіком. Вона запротестувала: «Ну що ви, що ви, не треба, я без зачіски, без макіяжу...»
У цей момент у коридор зайшов її чоловік. Він почув її слова, ступив повз мене до неї і впівголоса скомандував:
— Ану швидко — одяглася і вийшла!
Жінка тут же мовчки відклала в сторону ложку, зняла фартух. Пішла до вішалки з одягом. Швидко одяглася і вийшла на вулицю. Фотографуватися і позувати.
Дружина стояла з чоловіком під руку. Ставала в кадрі так, як просили. Щиро посміхалася у відеокамери й фотоапарати. Це міцна, благополучна, успішна в усіх відношеннях сім'я. Чоловік вирішує в цій сім'ї всі важливі питання. Він добувач і опора. Він відповідає за всіх своїх домочадців і намагається забезпечити їх усім необхідним, присвятивши цьому своє життя. Я недавно сортувала знімки і, побачивши цей кадр, згадала його передісторію.
І знову ж: «Швидко одяглася і вийшла!»
Чи багато зараз дружин послухаються свого чоловіка з напівфрази, з півслова, з одного погляду? Щоб без сперечань, без зайвих запитань.
Чи багато зараз чоловіків, яких дійсно варто слухатися?
І не тільки тому, що вони, чоловіки, сильніші фізично, але й тому, що вони є Особистістю, здатною гідно керувати хоча б однією клітинкою під назвою «Сім'я»? Чомусь дуже часто ми чуємо при характеристиці партнерських відносин фрази про те, хто кого намагається «строїть». Люди охоче й активно «строять» один одного замість пошуку компромісів і дбайливого ставлення до почуттів...
«Швидко одягайся і вийшла!»... Та жоден з моїх знайомих чоловіків не зміг би домогтися такої миттєвої покори від своєї дружини, як цей чоловік...
Не заздрю ??і не співчуваю — просто відзначаю як факт.
Інеса ФТОМОВА, м. Чернігів
