П’ятниця, 19 Липень 2019   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Довго не проживаєш в своєму помешканні? Житло можна втратити


Яким чином можна визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки?

Консультацію надає Володимир Бобруйко − директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до статті 72 Житлового Кодексу УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (стаття 109 Цивільного процесуального кодексу України). До позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням необхідно долучити документи, що підтверджують особу позивача, копії правовстановлюючих документів на житло, копії квитанцій за комунальні послуги та фіскальних чеків про сплату (в разі необхідності) тощо.

Правові основи щодо звернення з таким позовом визначені статтею 16 Цивільного кодексу України, статтями 64, 71, 72 Житлового Кодексу УРСР.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 64 Житлового Кодексу УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно частини першої статті 71 Житлового Кодексу УРСР у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.

Для прикладу зазначимо, в червні 2016 року до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місто Чернігів, проспект Миру, 49- А, офіс 1003, 10- й поверх, тел. 77-51-68) звернулась клієнтка з питанням щодо визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням. Клієнтка є особою, що належить до категорії інвалідів, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб і відповідно до статті 14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Клієнтка (позивач) і відповідач були зареєстровані за однією адресою в квартирі, проте відповідач 15 років фактично не проживав разом з позивачем, за комунальні послуги не сплачував, хоча тарифи на комунальні послуги розраховувалися з урахуванням осіб, що призводило до створення фінансових проблем та незручностей у користуванні житлом позивачу. Клієнтка центру вирішила звернутися до суду за захистом своїх прав.

Отримавши доручення, адвокат зустрівся з клієнткою, дослідив обставини справи та взяв участь у судовому засіданні. 1 серпня 2016 року районний суд вирішив позов задовольнити, визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/