Понедельник, 30 ноября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Дорога життя у Чернігові


Це Чернігів, вулиця Комсомольська (все ще !), яка веде від вулиці Щорса (все ще!) до Центрального ринку. Щось схоже на кадри з кінофільмів про війну, коли голодний, зморений люд виносив на продаж усе, що можна, аби вижити.

Порівняння з радянською дійсністю напрошується не лише у зв’язку з вищезгаданими назвами вулиць, а й через назву цього явища, картини — об’єкт дотепно чи з сумом назвали в місті «Дорога життя». Ну, тут уже просто пряма аналогія зі знаменитою Дорогою життя часів блокадного Ленінграда.

Але в якій блокаді мешканці обласного міста в демократичній державі в центрі Європи в ХХІ столітті, на 25-ому році незалежності цієї держави, де все ж начебто для людини? У блокаді триваючої війни олігархів і їхньої влади з народом? У блокаді ненормального падіння гривні й ненормального зростання цін і тарифів?

Годинами, днями стоять тут будь-якої погоди й негоди переважно старі люди, які принесли сюди, на ці тротуари, з дому всіляке добро. У надії хоч щось продати і заробити копійку. Чого тут тільки нема! Одяг, взуття, домашня консервація, замки, ножі, лампочки… Зекономимо місце на переліку. Знаменитий опис Сорочинського ярмарку в Гоголя блідне перед цим переліком. При тому, що в письменника це опис українського багатства, а тут опис українських злиднів.

Додам хіба, що тут, на ряднинах і клейонках, викладено силу-силенну книг із домашніх зібрань. Що зайве свідчить про відсутність у місті нормального букіністичного, комісійного книжкового магазину. Єдина така тісненька точка — в підземному переході біля головпоштамту. Тут на вулиці навряд чи вдається продати так багато книг. До речі, пропозиція. Зараз є чимало людей, котрі займаються благодійництвом. Може, вони виділили б якісь кошти для закупівлі цих книг із домашніх зібрань у колишніх інтелігентів, нині злидарів? І передали ці книги в лікарні, дитбудинки, будинки престарілих, врешті  бібліотеки.

Чи багато взагалі тут вдається чогось продати? Навряд чи. Але що робити, щодня доводиться розгортати і згортати ці «викладки» в надії на якусь копійку.

Ця «дорога життя» — не єдина в місті. Чи не така сама завдовжки — біля залізничного і автобусного вокзалів, що починається від Привокзального ринку і тягнеться вже мало не до танка на площі Перемоги. Так починається проспект Перемоги — як символ перемоги злиднів над людьми.

Строго кажучи, ця торгівля на брудних тротуарах, у тому числі молоком, іншими продуктами, незаконна. Але, мабуть, у поліції гуманно не піднімається рука згортати цю торгівлю і карати цих бабусь.     Ну, тоді давайте вже це узаконимо? Чи нарешті почнемо вибиратися зі злиднів.

Петро АНТОНЕНКО, м.Чернігів


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/