Неділя, 21 Жовтень 2018   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Чому судам у нас довіряє лише кожен восьмий українець

Чому судам у нас довіряє лише кожен восьмий українець


Судова гілка влади, попри свою розгалуженість, і досі є однією з найнепрозоріших державних інституцій.

Відповідно до опитувань USAID, оприлюднених у червні 2018 року, судам у нас довіряє лише кожен восьмий українець. І це один із найнижчих показників довіри в країні, ще меншою користуються хіба що Верховна Рада та Кабінет Міністрів. Одначе нинішні 12% — то ще гарні цифри, бо три роки тому лише 5% опитаних покладали свої надії на вітчизняну Феміду. Тому ситуація в судовій системі України нині дуже складна, якщо не сказати гірше, переконаний народний депутат Максим Микитась.

Незважаючи на всі вже зроблені кроки з очищення судової та виконавчої влади, рівень довіри до них залишається критично низьким і вимагає постійної системної роботи.

«Я вніс на розгляд колег-депутатів пакет антикорупційних законопроектів, — повідомив Максим Микитась. — Мова йде про поправки до п’яти статей Кримінального процесуального кодексу, ці новації звужують можливість винесення неправосудних рішень в українських судах».

Що саме пропонується?

По-перше: протокол слідчих дій більше не вважатиметься єдиним доказом у суді. Нині через чинну правову колізію рішення суду може базуватися тільки на такому протоколі, і людина може бути засуджена лише на підставі цього доказу, навіть якщо ніяких інших немає. Мова йде про проект Закону України «Про внесення змін до статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення визначеності протоколу процесуальних дій)». Зазначеним законопроектом пропонується доповнити статтю 98 КПК України уточненням, що документи є речовими доказами у випадку, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині 1-й цієї статті (речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об’єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом), крім протоколів процесуальних дій.

По-друге: надані в суді свідчення будуть фіксуватися не тільки в технічному записі засідання, а й письмово. Ця норма зазначається у проекті Закону України «Про внесення змін до статті 108 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення належного фіксування показань)». Ці свідчення стануть окремим протоколом, який буде додатком до журналу судового засідання. Вказаний протокол підписується секретарем судового засідання. У разі встановлення сторонами невідповідностей, наявних у цьому протоколі, сторони кримінального провадження мають право подати зауваження. Це дасть можливість уникнути ситуацій, коли показання раптово «губляться» і згодом не враховуються судом.

По-третє: суди будуть установлювати для прокурорів конкретні терміни закінчення досудового слідства. Нині звичні для судової практики розпливчасті формулювання «найкоротших» і «розумних» строків дозволяють прокурорам усіляко затягувати розслідування, не закриваючи його або не передаючи до суду. Усі ці нюанси відображені в проекті Закону України «Про внесення змін до статті 283 Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення процедури закінчення досудового розслідування)». У разі закінчення строків досудового розслідування та не здійснення прокурором дій, передбачених частиною 2-ю статті 283 цього кодексу, зацікавлені особи мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про зобов’язання прокурора вчинити такі дії. За результатом розгляду такого клопотання суддя встановлює строк для вчинення дій, передбачених частиною 2-ю статті 283 цього кодексу.

По-четверте: у вироку будуть указані всі докази. Сьогодні судді можуть зазначати у вироку лише частину доказів, акцентуючи увагу на позиції однієї зі сторін і ускладнюючи перегляд рішення у вищих інстанціях надалі. Тож це знайшло відображення в проекті Закону України «Про внесення змін до статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (щодо зазначення всіх доказів у вироку)».

Також у кримінальному провадженні будуть обов’язково досліджуватися всі обставини справи — мова йде про проект Закону України «Про внесення змін до статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення дослідження всіх обставин кримінального провадження)». Докази на підтвердження кожної з установлених судом обставин, передбачених частиною 1-ю статті 91 цього кодексу, а також мотиви неврахування окремих доказів.

«Таким чином, не буде більше такого, що людину засуджують без повного вивчення обставин, а вирок виноситься без дослідження всіх необхідних доказів, — говорить народний депутат Максим Микитась. — Сподіваюся, що інші парламентарії підтримають мою ініціативу і далі теж будуть активно підключатися до точкового реформування нашого неідеального кримінального законодавства. Тільки так і тільки спільними зусиллями ми зможемо повернути істинне значення слову «правосуддя» і відродити втрачену довіру людей до українського суду».

Віктор Михайленко


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2018 БІЛА ХАТА Чернігівська інтернет-газета
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/