Четвер, 18 Липень 2019   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Чому плакав козачок Тарас


kozachokПро дитинство Великого Кобзаря читала розповіді багатьох авторів, але найбільше враження залишила книга «Дитинство Тараса», яку написав правнук Катерини Шевченко — сестри Тараса Григоровича.

Мабуть, тому, що в основу книги лягли розповіді племінників поета — Петра Микитовича і Якима Антоновича, а також земляків і друзів поета, які особисто знали його.

Особливо багато спогадів про дитинство поета зберегли Красицькі — родина сестри Тараса Катерини. Адже саме вона була старшим його другом.

Книга Д. Красицького розповідає про багато таких епізодів із життя Тараса, про які можна дізнатися тільки з цієї книги.

Мене особливо вразив такий епізод: служивши козачком у пана Енгельгардта, Тарас дізнався про трагічну долю сім’ї кріпаків Івана і Варки. Вони тільки одружилися, тільки б жити щасливо, але гнітила їх панщина. У них не було часу зробити щось собі по господарству. Щодня — панщина. Та ось Іван не витримав, і коли осавула гнав кріпаків на роботу, сказав: «Та ви хоч би один день вільний дали, щоб дома лад навести та очерету на зиму заготувати».

І цього було досить, щоб Івана добряче побив осавула, а потім віддали його в солдати. Вже без батька народився у Варки син. А в цей час у пана ощенилась породиста сучка. Всі цуценята, крім одного, і сама сучка пропали. Пані сприйняла це як велике нещастя, яке могло трапитись від зурочення конюха, у якого були чорні очі. І хоч конюха зовсім не було на псарні, його все рівно покарали через чорні очі.

Цуценя, що залишилося живим, скавчало на весь двір. Воно хотіло їсти. І пані знайшла, хто буде годувати його. Вона веліла привести Варку. Варка загорнула в рядно свого сина і з панського поля пішла в супроводі ланового до пані. Вона наказала Варці годувати груддю цуценя і жити на псарні:

— А якщо здохне цуценя, знай — згною! Іди!

З-під панської нагайки Варка годувала щеня, а її дитя лежало на соломі, загорнуте в рядно.

Час ішов. Щеня швидко росло. Воно так викручувало груди, що дитині вже нічого не залишалося. Син, заморений голодом, скоро помер. А через місяць померла і Варка.

Її холодне бездиханне тіло лежало на псарні, а на грудях сидів породистий панський пес. Він запустив свої лапи в чорні розкуйовджені коси Варки, роздирав пазуху і гарчав.

Збіглися кріпаки. На псарні піднявся шум. Зайшов на псарню і Тарас. Він побачив, як пес рвав сорочку, і покусані груди Варки.

Ранком, коли кріпаки проводжали на кладовище небіжчицю, у світлиці сиділа пані, розважаючись із собачам, а козачок Тарас гірко плакав у передпокої. Тоді він не знав, які випробування доведеться перетерпіти йому самому.

У книзі Дмитра Красицького в доступній формі розповідається ще про багато подій, які пережив у дитинстві Тарас. Цікаво описує автор життя всієї сім’ї Шевченків.

Щоб краще зрозуміти творчість поета, необхідно знати його біографію. І в цьому допоможе книга Д. Красицького, зокрема про життя Тараса в дитинстві, про події, які формували його як людину, як творчу особистість.

Клавдія ІВАНЬКОВА, с. Сокиринці Срібнянського району


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2019 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/