Суббота, 24 октября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Чому День захисника України відзначаємо саме 14 жовтня?


Головне військове свято України збігається із церковним – Покрови Пресвятої Богородиці. Почали його вшановувати у Візантії у Х ст.

За однією версією легенди, цього дня 860 року столицю імперії Константинополь взяли в облогу руси-язичники. За другою – що то сталося 910-го й нападниками були араби-мусульмани. Жителі міста на чолі з духовенством ревно молилися про порятунок до Богородиці. Вона з'явилася над обложеними, покрила їх своєю хусткою-омофором — і нападники відступили. Відтоді й поширився особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці християн, захисниці від ворога.

В Русь-Україну ця традиція прийшла з Візантії після запровадження християнства 988 року. Князь Ярослав Мудрий над Золотими Воротами в Києві збудував надбрамний храм на честь Богоматері. «Віддав людей своїх і град святій, всеславній, скорій на поміч християнам, Святій Богородиці», – пише про це митрополит Іларіон у своєму «Слові про закон і благодать». А князь Володимир Мономах наприкінці свого «Поучення» подає молитву, де, зокрема, звертається до Богородиці про опіку над Києвом: «Город свій схорони, Діво, Матір пречистая, який під [покровом] твоїм чесно царствує. Хай тобою кріпиться і на тебе надіється, перемагає у всіх війнах, відмітає ворогів і тримає їх у послуху». Прикметна річ: найстарішим в Україні храмом на честь Покрови Пресвятої Богородиці є саме оборонна церква, фактично міні-фортеця, XV ст. у селі Сутківці на Поділлі (Ярмолинецький район Хмельницької області).

Золоті ворота в Києві з церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці. Відтворені 1982-го. Фото: gorodkiev.ru

Золоті ворота в Києві з церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці. Відтворені 1982-го. Фото: gorodkiev.ru


Оборонна церква-фортеця XV ст. у селі Сутківці Ярмолинецький району Хмельницької області – найстаріший в Україні храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Фото: www.panoramio.com

Оборонна церква-фортеця XV ст. у селі Сутківці Ярмолинецький району Хмельницької області – найстаріший в Україні храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Фото: www.panoramio.com

Питомо українська традиція вшанування Покрови зародилася в козацьку добу. На Запорозькій Січі це свято було одне з найголовніших. Цього дня відбувалися ради, де вибирали кошового та старшину. А січові церкви зводили передусім на честь Покрови Пресвятої Богородиці. «Молимо Тебе, покрий нас, Владичице, покровом Твоїм», – такий напис золотом був над царськими вратами козацьких церков.

Запорозька Січ на острові Хортиця, відтворена 2007 року. У центрі - січова церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці.  Фото: we.org.ua

Запорозька Січ на острові Хортиця, відтворена 2007 року. У центрі — січова церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Фото: we.org.ua

У Гетьманщині – Козацькій державі XVII-XVIII ст. — виникає й новий тип ікони – «Козацька Покрова». На ній під омофором Богородиці іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків. Донині збереглися ікони Покрови із зображенням, зокрема, гетьманів Богдана Хмельницького та Павла Полуботка, а також останнього кошового Петра Калнишевського. Гетьманщина ж офіційно називалася «Військо Запорозьке». Держава-військо народу-воїна.

Козацька ікона «Покров Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича. Перша половина XVIII ст. Походить із Покровської церкви села Дешки, тепер Богуславського району Київської областi. Із фондів Національного художнього музею України, Київ.

Козацька ікона «Покров Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича. Перша половина XVIII ст. Походить із Покровської церкви села Дешки, тепер Богуславського району Київської областi. Із фондів Національного художнього музею України, Київ.


Козацька ікона «Покров Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича. Перша половина XVIII ст. Походить із Покровської церкви села Дешки, тепер Богуславського району Київської областi. Із фондів Національного художнього музею України, Київ.

Січова ікона «Покров Богородиці» із зображенням останнього кошового Петра Калнишевського, запорозької старшини, судді, писаря (копія 1836 року) із фондів Одеського історико-краєзнавчого музею.

У XX ст. традицію пошанування Покрови як опікунки українського війська перейняла Українська повстанська армія. 14 жовтня 1942 року вважається символічним днем її постання. Так ухвалила Українська головна визвольна рада 30 травня 1947-го. УПА будувалася за принципами регулярної армії: мала Головний військовий штаб та штаби військово-територіальних одиниць, офіцерські школи, військово-польову жандармерію, медичну службу, власну систему звань і нагород. Через лави повстанців пройшло понад 100 тис. осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральні органи СРСР репресували понад півмільйона українців. Продовженням збройної боротьби УПА став ненасильницький опір наступних десятиліть – дисидентський рух 1960-х і національно-демократичне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х. Перемогу здобуто 24 серпня 1991-го – проголошення незалежності України. 

Листівка часів УПА. Джерело: museum-plakat.do.am

Листівка часів УПА. Джерело: museum-plakat.do.am

Сьогоднішні воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, добровольчих батальйонів – спадкоємці тих, хто боронив кордони й безпеку своєї землі впродовж століть, – дружинників княжих часів, козаків, січових стрільців, воїнів Визвольних змагань 1917–1920 років, повстанців Холодного яру та вояків УПА. Їх усіх – від давнини до сьогодення – і вшановуємо 14 жовтня, у День захисника України.

Воїни АТО – малюнок литовської художниці Беати Куркуль із її серії робіт про військових Збройних сил України, бійців Національної гвардії, добровольців, волонтерів і медиків. Джерело: www.art-ilenko.com.ua

Воїни АТО – малюнок литовської художниці Беати Куркуль із її серії робіт про військових Збройних сил України, бійців Національної гвардії, добровольців, волонтерів і медиків. Джерело: www.art-ilenko.com.ua

Богдан Завітій, Український інститут національної пам’яті


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/