Рівно 50 років тому, 15 жовтня 1970 року, півгодинний авіарейс Батумі — Сухумі. На передніх кріслах пасажирського літака Ан-24 біля кабіни пілотів розташувалися 46-річний Пранас Бразінскас і його 15-річний син Альгірдас. У роки другої світової війни Пранас працював на німців, збираючи понтонні мости, а після — постачав «лісовим братам», які вели боротьбу з радянськими окупантами, зброю. Радянське […]
- Читать далее -
Агрохолдинги продовжують розорювати кургани
Герої України часів Другої Світової, визвольних змагань за незалежність України та герої сивої давнини — всі вони поховані у курганах. Україна — країна курганів, українці — носії курганної культури. Громадські активісти б`ють на сполох вже не один рік. А чернігівські науковці фіксують факти порушення агрохолдингами пам’яткоохоронного законодавства. І навіть прокуратура офіційно підтвердила окремі правопорушення в […]
- Читать далее -
У Чернігові спростували радянські міфи про партизан
«Червоні» партизани Добрянщини: за лаштунками радянських міфів» та «Іван Бовкун: кривавий шлях «народного месника», — свої нові книги з такими назвами презентував 16 і 18 вересня у Чернігові. Книги презентовані в обласному центрі під час традиційних Музейних зустрічей у Військово-історичному відділі Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського Михайло Жирохов, історик, військовий експерт, науковий співробітник […]
- Читать далее -
Як загинув атаман Галака?
У ніч на Івана Купала, із 6-го на 7-ме липня 1921-го року (99 років тому), бандит Калівошко (який потім виявився агентом НКВС Федором Гончаровим) убив Івана Васильчикова – командира найуспішнішого партизанського повстанського загону чернігівського Полісся, знаного як отаман Галака. Гончаров (справжнє прізвище Гончар) був уродженцем села Осьмаки Коропського району Чернігівщини, мав селянське походження. Перед черговою, […]
- Читать далее -
Як українці розгромили московське військо під Конотопом
9 липня 1659 року війська гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату вщент розгромили московське військо під Конотопом на Сумщині. Ця подія стала одним із ключових епізодів російсько-української війни 1658—1659 років. Після підписання Іваном Виговським Гадяцької унії з Річчю Посполитою в 1658-му, що стало своєрідним бунтом проти антиукраїнського трактування Кремлем Переяславської угоди, московське військо Олексія Трубецького […]
- Читать далее -
Реставрація палацу Кирила Розумовського у 1947—1949 рр
Після Другої світової війни влада особливу увагу приділяла збереженню та реставрації пам’яток, що мали наукову, історичну або художню цінність. У 1946 р. у обласні центри були розіслані накази про взяття на облік пам’яток архітектури. Як пам’ятка архітектури ХVIII ст. до обліку потрапив і палац гетьмана України Кирила Розумовського. Відповідно до Постанови Ради Міністрів “Про заходи […]
- Читать далее -
Українізація від Берії. Секретна постанова: відхід від русифікації
Українізація від Лаврентія Берії. Секретна постанова 1953 року вимагала відійти від русифікації. Політика українізації (коренізації), яка проводилася більшовиками в радянській Україні з 1923 року, наприкінці 20-х – на початку 30-х років почала згортатися, а в 1932 року фактично була припинена. Натомість у 1932–1933 року був організований штучний Голодомор, який привів до масового винищення селян – одних […]
- Читать далее -
У школах поруч з державним прапором — портрети ворогів України
9 червня в селі Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області проведено культурно-просвітницький захід «Роздуми про героїв і покручів». Його організатори та учасники, ГО «Українська ініціатива», ніжинські та ічнянські волонтери, ветерани бойових дій в російсько-українській війні за сприяння Українського інституту національної пам’яті, ознайомилися з експозицією Музею національної пам’яті села Вертіївка, який зараз закритий для вільного відвідування і […]
- Читать далее -
У 10-річному віці вступив до академії та закінчив її з золотою медаллю!
У цьому році виповнюється 185-та річниця з дня смерті талановитого скульптора зі світовим ім’ям, уродженця Чернігівщини Івана Мартоса, який двадцять років свого життя присвятив виключно надгробній скульптурі та є автором понад двадцяти надгробків-шедеврів. А талант цей майстер справді мав колосальний: у 10-річному віці вступив до Санкт-Петербурзької академії мистецтв та закінчив її з золотою медаллю! Скульптор […]
- Читать далее -
Випадковість змінила його долю
Вбитися в пір‘я, як це було 150 років тому (за спогадами батуринського фотографа Миколи Боканя). 1 червня — Міжнародний день захисту дітей, тож виникає питання: яким було дитинство та дорослішання наших прадідів та прабабусь? Про це можна дізнатись з літературних творів, праць етнографів, сімейних переказів, мемуарів. З таких спогадів нам стало відомо про життя одного батуринського […]
- Читать далее -
Від беззаконня в Радянському Союзі кров стине в жилах
Сталінський терор забрав мільйони життів невинних людей. А всього радянський комуністичний режим «перемолов» десятки мільйонів доль. Цифри настільки страшні, що іноді за цими рядками нулів втрачається усвідомлення суті трагедії. Апогеєм беззаконня в Радянському Союзі, від якого кров стине в жилах, вважається сумно відомий «великий терор», що чорною хвилею накрив країну в 1937—1938 роках. Це ж […]
- Читать далее -
Про планові комуністичні репресії розповів історик із Чернігова
Політичні репресії 1937—1938 років займають особливе місце в політиці державного терору комуністичного режиму впродовж довгих 1917—1991 років. Ці жахи залишилися в пам’яті як «великий терор». Вони символізують абсолютну беззаконність та абсурдність з позицій здорового глузду, планування за чіткими лімітами(!) репресій влади, яка у будь-яку хвилину без суду, без права на захист перетворювала будь-кого у «ворога […]
- Читать далее -
Жертви Другої світової війни: Чернігівщина в 1939–1941 роках
Для Чернігівщини, як і для всієї України, Друга світова війна є, насамперед, національною трагедією, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі національні інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні імперіалістичні системи, що з метою панування та визиску однаково не рахувалися з ціною людського життя. Спробуємо хоч оглядово, […]
- Читать далее -
Дерев’яна святиня, що не пережила більшовизм
Село Хороше Озеро, що на Борзнянщині (Чернігівська область), успадкувало мальовничу назву від місцевості, котра за часів козацтва входила до Ніжинського магістрату, східна межа якого закінчувалась річко-озером під назвою Рибець. Тутешні люди, як і заведено в багатьох селах Чернігівщини, наївно пов’язують походження назви села з легендою про московську імператрицю Катерину, яка проїжджаючи каретою через ці мальовничі […]
- Читать далее -
26 квітня — 34-ті роковини Чорнобильської аварії
Чорнобильська аварія — найбільша в історії людства техногенна катастрофа, яка стала наслідком панування комуністичного тоталітарного режиму. Уніч на 26 квітня 1986-го два вибухи під час експерименту зруйнували 4-й реактор атомної електростанції, які потужністю мали еквівалент 300 Хіросим. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу — 11 тонн ядерного палива. Вітром радіоактивні речовини дісталися на територію Литви, […]
- Читать далее -
На Чернігівщині назвали поле іменем загиблого воїна
Скільки б років не минуло, афганська війна озивається у спогадах всіх, хто пройшов її шляхами. Для пам'яті тих, хто втратив рідних і близьких, немає терміну давності… При в’їзді у село Камінь Новгород-Сіверського району Чернігівської області стоїть великий пам’ятник з гранітного каменю. Він встановлений на честь односельчанина, який загинув у 20 років на чужині… Василь Живодер […]
- Читать далее -
Як на Чернігівщині репресували священика
У 1937 — 1938 р. у СРСР тривав централізований процес масових репресій, який, за істориком Робертом Конквестом, отримав назву “великий терор”. Він мав на меті розправу з різними соціальними категоріями, які були опонентами більшовицької влади. Жертвами “чистки” радянського суспільства стало і духовенство всіх конфесій України. Знищення служителів культу набуло такого розмаху, що зараз деякі історики […]
- Читать далее -
Тріумфальна весна 1918-го: Визволення Києва
У російсько-українській війні 1917—1918 років після підписання Брестського договору українська, німецька та австро-угорські армії стали союзниками в боротьбі з російським агресором. Якою була участь і внесок військ Української Народної Республіки у визволенні Києва: протиставимо факти міфам і фальсифікаціям. Публікація №3. Зв’язок із українською делегацією в Бресті був ненадійним, тож поява на українських землях новоявлених союзників іноді ставала […]
- Читать далее -
Забуті перемоги. Тріумфальна весна 1918-го
Центральна Рада притягнула на Україну німецькі війська, чим відштовхнула від себе значні кола населення. А була реальна можливість вирішити раз та назавжди справу незалежності України власними силами. Підручник історії України 10-го класу авторства В. Власова і С. Кульчицького, виданий у 2018 році. На сторінці 59 – гарна карта першої війни радянської Росії з УНР. Невеличкі […]
- Читать далее -
Тріумфальна весна 1918-го. Реорганізація армії
Після важких і напружених боїв за Київ, ввечері 8 лютого 1918-го українські війська відступили в село Гнатівку (яку в літературі часто називають Ігнатівкою), неподалік від столиці. Окремі сутички тривали в Києві ще й наступного дня. Керівництво червоних із заняттям Києва вважало, що з Центральною Радою і з українським військом справу покінчено. Тож ніхто відступаючих не […]
- Читать далее -
