Пятница, 27 ноября 2020   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Актор, як льотчик, що блукає безкрайнім небом в пошуках свого призначення


«Про все, окрім театру» – під таким девізом 10 жовтня в Мистецькій вітальні Чернігівської ОУНБ імені В.Г. Короленка пройшла творча зустріч з музикантом, актором Чернігівського Молодіжного театру та просто цікавою людиною Миколою Бичуком.

На початку зустрічі ведуча, Катерина Мехеда, провідний бібліотекар відділу мистецтв ЧОУНБ ім. В.Г. Короленка, коротко ознайомила гостей заходу з біографією героя.

result_img_0129Актор народився 1985 року в Чернігові в родині вчителів. Закінчив 9 класів чернігівської 27-ої школи та Вище професійне училище № 15. Але пошуки власного шляху та покликання на цьому не закінчились. З дитинства мама – Тетяна Миколаївна – прищеплювала любов до театру, з ранніх років водила на вистави. Відчуваючи потяг до сцени, актор 5 років займався в чернігівській студії "Театр «23».

Вступивши до ЧНТУ на «Фінансово-економічний факультет», відчув, що хоче більшого, ніж просто кар'єру фінансиста. Зайняття в театральній студії також не відповідали покликанню. Тому через два роки покинув навчання та вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого на «Факультет театрального мистецтва», «Кафедра театрознавства». Закінчив навчання, захистивши на відмінно дипломну роботу про Чернігівський Молодіжний театр.

З 2012 року працює актором в Чернігівському Молодіжному театрі. Грає у виставах: «Безіменна зірка» (М. Себастьян), «Танго» (С. Мрожек), «Три товариші» (Е. М. Ремарк), «Політ над гніздом зозулі» (К. Кізі), «Іванов» (А. Чехов), «Вовки та вівці» (О. М. Островський), «Воццек» (Іздрик), «Повернення придурків» (П. Яценко), «Вечірній мед» (К. Москалець) та багато інших.

result_img_0139Микола був учасником музичної групи «ДЕПО-02» та проекту хіп-хоп об'єднання «Позитив», а зараз його знають як репера МС ЕМ. Він має добірку пісень та кліпів, і під одним з відео є доволі цікавий підпис: «Пісня „Сухий закон“ – своєрідний ляпас, що повинен привести до тями тих, кому думка проведення часу з алкоголем та наркотиками здається нормальною. Маю надію, що після перегляду кліпу підлітки та дорослі задумаються на тим, що вони роблять зі своїм життям».

Але Микола не тільки співає правильно, а й сам дотримується здорового способу життя та займається спортом. Полюбляє активний туризм: гори, байдарки, велосипед.

result_img_0170М.: «Це моя життєва позиція, яку я не нав'язую нікому, а просто йду обраним шляхом. Особисто для мене такий спосіб життя набагато цікавіше та веселіше. Алкоголь руйнує тебе зсередини, пригнічує як особистість. А в наш час кожна людина повинна бути сильною.»

Актор - Микола Бичук. Фрагмент з моновистави «ЧОМУ ЛЮДИ НЕ...». 11 жовтня у Києві на фестивалі отримав диплом за НАЙКРАЩУ МОНОВИСТАВУ 2016 року Актор — Микола Бичук. Фрагмент з моновистави «ЧОМУ ЛЮДИ НЕ...». 11 жовтня у Києві на фестивалі отримав диплом за НАЙКРАЩУ МОНОВИСТАВУ 2016 року

Один з останніх кліпів Миколи Бичука – відео на пісню «Чернігів» (музика – Борис Кузьменко, текст – Микола Бичук, режисер – Євгеній Сидоренко). Символічно, що відео було презентоване до Дня міста.

result_img_0172М.: «Кліп про людей! Всі звикли, що Чернігів – це Вал з пушками, Катерининська та П'ятницька церкви. Ми ж хотіли показати рідне місто під іншим кутом. Чернігів – це насамперед люди, котрі тут живуть, діти, що весело проводять дозвілля.»

Так як зустріч проходила в бібліотеці, то не обійшлось і без питання з книжковим підтекстом. В студії "Театр «23» Микола грав льотчика у виставі по «Маленькому принцу» Антуана де Сент-Екзюпері.

 result_img_0176З яким героєм цієї історії асоціюєш себе зараз? Чи ти все таки залишився льотчиком?

М.: «Ну чому, здається я переріс в літак! А якщо серйозно, то, напевне, я все ще льотчик, що блукає безкрайнім небом в пошуках свого призначення».

Виходить, що шлях до театру почався з театральної студії?

М.: "Так, займаючись в студії "Театр «23», я зрозумів, що це мій шлях, те, чим я хочу займатись все життя. Постійно цитую один з висловів Миколи Гоголя, бо для мене він вміщує сенс того, що я роблю: «Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати добра світу.»

Ну, на сцені Молодіжного театру актора можна побачити майже кожного вечора. А першою позатеатральною виставою-експериментом (і першим проектом майбутньої творчої ініціативи «THEATRUM MUNDI») стала Варшавська мелодія Леоніда Зоріна.

Прем'єра відбулась в 2015 році на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм на базі платформи сучасного мистецтва SceneLoft (режисер – Євгеній Сидоренко). Традиційно, це вистава про двох закоханих, що змушені прожити своє життя нарізно. Але «звичайною» у прочитанні двох друзів її назвати не можна. З'явився третій персонаж, котрого немає в п'єсі Зоріна, додались сучасні спецефекти та музика, але історія кохання, звісно, залишилась оригінальною.

  Вистава була представлена на українських та міжнародних фестивалях, таких як ХІ Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості ім. М. Заньковецької (Україна, 2015), ХІ Міжнародний молодіжний театральний форум «МартКонтакт» (Білорусь, 2016), Кременчуцька театральна весна – 2016 (Україна, 2016). На жаль, показів поки не планується, але якщо і будуть, то вже на базі творчої ініціативи «THEATRUM MUNDI».

То що ж це за творча ініціатива така?

М.: "Це невеличка організація, яку створили ми з Євгенієм. Бо «Коля і Женя» звісно добре звучить, «Сидоренко&Бичук» – краще, але щоб приймати участь у фестивалях та подавати заявки на отримання грантів – треба бути офіційно зареєстрованими та якось пристойно називатися. "

До слова, назва творчої ініціативи є філософською. «Театрум мунді» в перекладі з латини означає «світова сцена». Тобто хлопці в пошуках нових яскравих та оригінальних ідей. Вони прагнуть виходити за рамки звичного сприйняття театру. Бо, якщо ти не прив'язаний до певного місця, кожного разу треба пристосовуватись до нової площадки, людей, а це колосальний досвід. Вони відкриті до представлення своєї творчості широкому загалу та готові підкорювати будь-яку сцену.

То хто є учасниками «THEATRUM MUNDI»?

М.: «От я кажу „Ми з Євгенієм“, але насправді нас набагато більше. І це не тільки актори, яких ми задіюємо в проектах, а й незмінний відчайдушний оператор Мишко Пронін та Роман Покровський, що допомагає нам з відеомонтажем.»

Ще одним проектом творчої ініціативи був театральний відеоперфоманс по сонетам Шекспіра «SON?NET!» спільно з акцією «Ніч в музеї» Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана.

А зовсім нещодавно, 19 вересня, в Чернігівському міському палаці культури відбулась прем'єра моновистави "Чому люди не? " на базі творчої ініціативи «THEATRUM MUNDI». Режисером виступив Євгеній Сидоренко.

В основу вистави лягла п'єса, яку актор прочитав ще на першому курсі університету театру, кіно і телебачення. Тоді Микола не був готовий до такого серйозного матеріалу. Але пройшов час, і актор відчув, що може взятися за історію людини-самогубця, яка стоїть на краю багатоповерхівки та веде відвертий і зухвалий монолог з Богом та з усім людством.

result_img_0194М.: «Найважчим було те, що ти один на сцені і треба постійно тримати увагу глядачів, а це складно. Дана моновистава – такий собі екзамен для мене, як актора.»

З початку хлопці хотіли зробити перфоменс натурально, вживу – на даху багатоповерхівки. Але на це, виявляється, треба дозвіл.

М.: «Ми щось обов'язково придумаємо і таки зробимо показ на даху. Бо це кардинально інша атмосфера, сама вистава сприймається зовсім по-іншому.»

Ви, так би мовити, з корабля на бал. Вчора приїхали з фестивалю «Джойфест», де представляли моновиставу.

М.: «Так, дуже цікавий фестиваль! Проходив він з 7 по 9 жовтня в Києві. Були як театри з усієї України, так і з Литви, Вірменії, Парагваю. Вистави йшли нон-стопом, чергуючись з майстер-класами. Сподобалось, що і учасники, і організатори, і гості відкриті, товариські та сучасні люди.»

Показово, що з «Джойфесту» Микола та Євгеній привезли диплом за найкращу моновиставу фестивалю та пам'ятні призи.

На завершення творчої зустрічі Микола Бичук відповів на декілька експрес-питань з відомої «Анкети Пруста».

Якщо не собою, то ким би ти хотів бути?

М.: «Женею Сидоренком! А що, він хороша людина, а гарний приклад завжди вартий наслідування.»

До яких пороків відносишся найбільш поблажливо?

М.: «До переїдання. Інколи це треба, особливо під поганий настрій».

В якому місті хотів би жити?

М.: "В Єревані! Поспілкувавшись з акторами із цього міста – закохався в його творчу атмосферу. "

result_img_0201Директор ЧОУНБ ім. В.Г. Короленка, Інна Аліференко, подякувала актору за цікаву неординарну бесіду: «Ми знали Вас, як актора Молодіжного театру, але сьогодні відкрили нові грані Вашої творчості. 29 вересня в стінах бібліотеки спільно з Молодіжним театром пройшов цікавий проект з популяризації книги та читання „Нова хвиля сучасної української літератури“. І ми будемо раді бачити Вас та Ваші особисті проекти на сцені бібліотеки.»

Щира та весела вдача актора сприяла тому, що зустріч пройшла в теплій та затишній атмосфері.

Катя СКРИПКА. Фото Вікторії Гайченя


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2020 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/